19 грудня найменші жителі с. Руська Поляна, Дубіївки та Геронимівки отримали подарунки від святого Миколая.

“Щороку маю приємність попрацювати помічником у святого Миколая. Цього року відчуття були особливим, бо війна забрала в наших дітей нормальне дитинство, зруйнувала плани та мрії. Проте ворогу не під силу забрати в малечі віру в добрі різдвяні дива. І ми – всі помічники святого Миколая – дуже старалися, щоб повернути посмішки та відчуття радості дітворі. Особлива подяка керівнику ПП «Агропромбуд» Олександру Вакуленку, який розділив турботи святого Миколая та придбав новорічні подаруночки для категорійних дітей в три села нашої громади. Взаємодопомога та взаємопідтримка заради доброї справи – це про нашу громаду та наших соціальних партнерів. Вірте в добро і дива у вашому житті не забаряться!”, – написав на своїй сторінці у Телеграм-каналі голова громади Олег Гриценко.

Є кілька версій щодо походження назви села.

Одна з них пояснює назву села від зв’язки назв племен: росів – жителів долин річок Росі та Росави і полян – племен Середнього Подніпров’я. До цієї версії схильні краєзнавці Черкащини.

Заслуговує на увагу й припущення, що назва села бере походження ще від Київської Русі. Видатний український історик світової слави М. Грушевський назвав Києво-Руську державу «Україна-Русь». Цим терміном історик наголошував на історичній, культурній, звичаєвій, мовній і світоглядній спадкоємності сучасної України щодо стародавньої Русі.

На думку М. Грушевського, «рання» Русь була створена праукраїнцями. Поступово вони в результаті внутрішніх закономірностей соціально-економічного та політичного розвитку підійшли до етапу формування найпростіших державних утворень, таких як Антська держава. Згодом ця держава трансформувалася в княжіння окремих племен, зокрема полян, сіверян, деревлян, дулібів та ін., з яких найбільш організованим і розвиненим було плем’я полян — навколо Києва, котрий був розташований на перехресті торговельно-економічних, політичних і культурних зв’язків. Усе це привело до утворення Києво-Полянської (Києво-Руської) держави під назвою Русь. Можливо, й Руська Поляна була створена давніми українцями, автохтонами, які з давніх часів проживали на цій території.

А от перша письмова згадка про село Руська Поляна зустрічається в «Люстрації маєтностей Речі Посполитої воєводства Київського, Подільського і Вроцлавського» і датується 1622 роком.

У 2022 році офіційно Руській Поляні “виповнилося” 400 років.

• зробіть запас фасованої питної води в герметичній тарі з великим терміном зберігання із розрахунку 3 літри на добу на одну особу;
• використовуйте для пиття фасовану або прокип’ячену воду. Кип’ятіння є найефективнішим методом знезараження води – для пиття та приготування їжі воду потрібно кип’ятити не менше 10 хвилин від моменту закипання;
• використовуйте питну воду з перевірених джерел нецентралізованого водопостачання (артсвердловин, криниць тощо), а також тих, які рекомендовані органами місцевої влади;
• для харчування дітей віком до 3-х років використовуйте фасовану питну воду або воду з джерела, вміст нітратів у якій не перевищує гігієнічні нормативи – 50 мг на дм.куб, що підтверджено лабораторними дослідженнями;
• зберігайте воду у прохолодному місці, захищеному від прямих сонячних променів (рекомендована температура від 5 град. до 20 град), у закритих ємностях (бажано скляних, емальованих або полімерних, що призначені для зберігання харчових продуктів). Щоб не сплутати ємності, нанесіть позначки щодо призначення води (вода для пиття, вода для господарських потреб тощо);
• наберіть в об’ємну тару воду для господарських потреб (10-12 літрів на добу на одну особу); по можливості зробіть запаси вологих серветок, сухого шампуню, одноразового посуду;
• застосовуйте термообробку продуктів (варіння, смаження, запікання тощо) під час приготування їжі.

Важливо! Якщо у місцевості є криниці, каптажі, свердловини або інші джерела питної води, дізнайтеся у керівників тергромади, старости села про якість води у них та їхнє точне місцезнаходження. Розробіть найбільш безпечний маршрут до джерела питного водопостачання, щоб у разі закінчення запасів можна було набрати воду.
Пам’ятайте! Вода належної якості – запорука недопущення виникнення інфекційних та неінфекційних захворювань та загострення хронічних хвороб.