с. Руська Поляна
вул. Шевченка, 67
(0472) 30-33-31

Село Геронимівка

Сільський голова Руськополянської ТГ –  Олег Григорович Гриценко

Адреса:

вул. Мічуріна, буд. 1 с. Геронимівка

Черкаський р-н, Черкаська область

Поштовий індекс: 19601

Час роботи Геронимівського старостату:

пн-пт, з  8:00-17:00 годин. пт. 8:00 -16:00

Телефон: (0472) 30-55-94

Наші дані на мапі: https://www.google.com/maps/place/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0/@49.4508894,31.9557384,17.26z/data=!4m6!3m5!1s0x40d14dbec7b862ff:0xd5e2efa5c8c8b8!4b1!8m2!3d49.4501958!4d31.9567908

Коротко з історії села Геронимівка

Із 30-х років XIX ст. поміщик Воронцов, вирішивши осушити болота, що оточували Байбузи, мобілізував кріпаків, які лопатами зручну прокопали від місця, впадіння Вільшанки в річку Рось біля Старосіляя (урочище Вила) до Дніпра канаву: «Прилегающие к селу болота осушены, вследствие чего количество сенокосов и пахотных полей значительно увеличилось». В ознаменування цих робіт над Вільшанкою, тоді «Канавою», проти села Мошни спорудили гранітний обеліск.

Назву села Геронимівка пов’язують з ім’ям Черкаського старости князя Ієронима Сангушка (1743 – 1812).

Спершу це було невеличке поселення неподалік села Руська Поляна. Називалось воно Полянка Маленька. З часом поселення перейменоване на Геронимівку. Л.Похилевич пише: “Полянка Малая, переименованная в прошлом веке Геронимовкой расположеная на поляне, среди леса… жителей в ней 392. Основана князем Иеронимом Сангушкой во время владения им Черкасским староством” /1864р/.

На 1900 рік у 200 дворах проживало 982 особи, їхнє існування лишалось злиденним. За офіційними даними Черкаського повіту кожного року селу не вистачало харчів. Така матеріальна скрута і політичне безправ’я спонукали селян до боротьби. В 1905-1906 рр. вони відмовилися виконувати накази та розпорядження сільської адміністрації, почали рубати казенний ліс. І власті ввели в село війська.

Перед першою світовою війною (1911 р.) в Геронимівці проживало вже 1025 осіб. Зростає кількість безземельних і малоземельних селян. З 221 двору у 1912 році 28 були безземельні, 59 мали менше десятини, 62 – від однієї до двох десятин і тільки одне господарство мало більше 10 десятин землі.

Радянський період історії села Геронимівка

До 1925 року кількість дворів збільшилась до 320, було споруджено нову будівлю школи, розпочав роботу фельдшерсько-акушерський пункт. У селі працювало 2 млини, хлібний та промисловий магазини. На початку 1930 року, під час примусової колективізації, у селі був створений колгосп імені ОДПУ, за яким було закріплено 409 га землі, у тому числі 360 ріллі.

Організація колгоспу проходила в дуже жорсткому режимі, неохочих засуджували, а 18 березня того ж року колегія ДПУ навіть засудила А. Т. Галегу до розстрілу. В 19321933 роках Геронимівка пережила страшний голод, про що свідчить письменниця Докія Гуменна.

З початком Другої світової війни усі чоловіки пішли на фронт. 

22 серпня німецькі війська окупували село. 1943 року за завданням Радянського командування у районі села був організований партизанський загін. Вони організували захоплення плацдарму для радянських військ, які форсували Дніпро. При звільненні села у боях полягло 78 воїнів, усі вони були удостоєні урядових нагород, П. Л. Вернигора та І. С. Хоменко отримали звання Героя Радянського Союзу. На їхню честь селяни назвали вулиці рідного села їхніми іменами.

Із самого ж села у війні загинуло 60 осіб, ще 77 були нагороджені орденами та медалями. У 1953 році на їхню честь у селі був встановлений пам’ятник.

Після війни селяни почали відновлювати сільське господарство.

38 передовиків були удостоєні урядових нагород, а голові колгоспу М. Ю. Братку та керівнику рільничої бригади П. К. Тацьку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Влітку 1950 року місцевий колгосп та сусідні господарства з Дахнівки та Василиці об’єднались в колгосп «Радянська Україна». На той час він мав власну електростанцію, механізовані майстерні. За роботу в господарстві урядом було нагороджено 42 працівника, а голова колгоспу Г. Є. Буркацька удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. У лютому 1958 року до колгоспу була приєднана артіль «Більшовик» із сусіднього села Свидівок.

У 1974 році місцевий колгосп збудував перший на Черкащині тепличний комбінат площею 6 га. Тоді ж почалось будівництво і багатоперхових будинків, дитячого садочку та медичного профілакторію. У 1981 році до тепличного комбінату були добудовані ще теплиці площею 6 га. Був створений великий комплекс із своює котельнею, автотракторним парком, агрохімічною лабораторією, службою контрольно-вимірювальних приладів та автоматики. До осель селян був проведений природний газ. До 1982 р. село Геронимівка підпорядковувалося селу Дахнівка. В 1982 році колгосп перетворений у радгосп. У 1987 році на його базі створено Черкаська дослідна станція тваринництва.

Історія Геронимівки із часів незалежності України

У 1995 році було збудоване нове триповерхове приміщення школи з двома спортзалами, комп’ютерном класом та актовою залою. У 2003 році пройшло розпаювання земель працівникам ВАТ «Україна», а у 2005 році працівникам соціальної сфери передано 60 га земель у власне користування.

 14 серпня 1999 року в селі розпочато будівництво храму Пресвятої Богородиці, а богослужіння розпочали вже в 2003 році.

© Руська Поляна 2013 rpol@i.ua
Зроблено з любов'ю в Україні