2 грудня у Дубіївці рідні, близькі, друзі, військовослужбовці, представники влади, духовенство та мешканці громади попрощалися із загиблим у війні з російським окупантом Юрієм Марчевським. Від рідної хати до храму, а потім до сільського кладовища Героя проводжали всі односельчани та численні жителі громади, а трикратний військовий салют сповістив, що відсьогодні спочиватиме воїн, який віддав своє життя за свободу своїх земляків.
Юрій Марчевський народився та виріс у Дубіївці.
У рідному селі закінчив школу. За фахом обрав військову спеціальність. Навчався у Ленінградському військовому інженерно-космічному інституті. У кінці 90-тих років у званні майора був звільнений в запас з військової служби за станом здоров’я. З 2001 року працював на черкаському «Азоті». Призвичаїтися до мирного життя допомогло русло духовного життя. Там він знайшов свій спокій. А згодом з простого прихожанина у Свято-Миколаївському храмі він став помічним отця Олександра та активним будівничим храму.
Односельці згадують його як щиру та чесну людину, добропорядного християнина, який переймався долею країни, поважав ближніх, шанував рідних, допомагав потребуючим.
Після вторгнення рашиської навали чоловік розумів, що має захистити своїх рідних від біди та горя. 21 серпня 2022 року поповнив ряди Збройних Сил України.
Командир інженерно-саперного взводу механізованого батальйону, майор Юрій Марчевський вірний військовій присязі, з честю і гідністю виконав свій громадянський та військовий обов’язок – до останнього захищав Батьківщину, суверенітет та незалежність України. 23 листопада 2022 року в результаті бойових дій на Донеччині, наш земляк загинув.
9 вересня чоловіку виповнилося лише 56 років.
- Наша шана Герою – це турбота про його рідних. Ми навіки залишимося вірними та вдячними Героям, які поклали за нас своє життя. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати. Герої не вмирають. Герої дивляться на нас з небес. Вони продовжують нас захищати. Слава Україні! – звернувся до присутніх голова громади Олег Гриценко.