23 листопада відбулася онлайн-конференція «Підсумки реалізації ініціативи «Сади Перемоги» в Черкаській області», де експерти цієї ініціативи та представники Черкаської ОВА поділилися досвідом реалізації проектів із продовольчої безпеки. За результатами всеукраїнського опитування, Черкащина лідирує за кількістю громад з ухваленою програмою самозабезпечення, тож своїми успіхами впровадження програми ділилися і голови громад.

Завдяки реалізації програм самозабезпечення продовольством «Сади Перемоги» громади Черкащини виростили понад 300 т овочів, третиною яких змогли допомогти військовим на передовій, ВПО та малозабезпеченим родинам регіону. Тож для підтримки громад у реалізації заходів із забезпечення продовольством проект SURGe, який фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International, спільно з партнерами надавав Чигиринській, Зорівській та Буцькій територіальним громадам обладнання для переробки та зберігання врожаїв – сушарки, автоклави, морозильні камери, електросковорідки, електроплити, мотоблок тощо. Зокрема, під час заходу Буцька територіальна громада отримала у подарунок сучасний трактор із навісним обладнанням від проекту SURGe та партнерів. 

– Програму самозабезпечення продовольством уже ухвалили 22 територіальні громади, – відзначив Олександр Турченяк. – Ще близько 10 працюють над розробкою аналогічних програм. У цей непростий час Черкащина, як тилова область, тримає продовольчий фронт. Завдяки вирощеній агропродукції, підтримуємо внутрішньо переміщених осіб, які нині проживають в області, а це понад сто п’ятдесят тисяч осіб, направляємо допомогу на передову та в регіони, де точаться бойові дії.

– У час війни забезпечення продовольством – одне із наших основних завдань, – наголосив заступник очільника області. – На жаль, зараз ми спостерігаємо достатньо напружену ситуацію з цим. Агресія з боку сусідньої держави стала додатковим стимулом для розвитку та розширення сільгоспвиробництва. Тому підтримка аграрної галузі міжнародними партнерами є зараз надважливою.

– За даними дослідження ФАО (ООН), близько третини домогосподарств України відчувають нестачу продуктів. Одне з наших завдань – допомогти громадам розвʼязати цю проблему. Тому, крім іншого, наші експерти адаптували програму продовольства «Сади Перемоги» для громад відповідно до нових викликів і ті громади, які розуміють ризики продовольства, можуть скористатися нею на нашому сайті, – підкреслює Тетяна Лебухорська, керівниця напрямку продовольчої безпеки проекту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe).

У заході також взяли участь голови територіальних громад Черкащини, які успішно реалізують програму «Сади Перемоги» та мають значні результати. Своїм досвідом поділилися Віктор Харченко, заступник голови Чигиринської територіальної громади; Сергій Залізняк, голова Буцької громади та Анатолій Пархоменко – Селищенської громади.

Тетяна Лебухорська також зазначила, що проект підтримує територіальні громади Черкащини не лише посадковим матеріалом, а й технікою. Сьогодні Буцька селищна територіальна громада Уманського району отримала від проекту сучасний трактор із навісним обладнанням для подальшої реалізації ініціатив проекту SURGe, раніше вона також отримала автоклави.

Також громади-учасниці «Сади Перемоги» забезпечувались і іншою технікою. Так, Чигиринська територіальна громада Черкаського району отримала сушарку, автоклав, морозильну камеру, професійну електросковорідку, електроплиту, мотоблок, Зорівська територіальна громада Золотоніського району – автоклав. Також громади отримували насіння, добрива,  засоби захисту рослин, банки і кришки для консервації.

Наразі триває подача заявок (до 30 листопада) для участі у грантовому конкурсі «Сади для Перемоги». Детальна інформація про конкурс та форма заявки за покликанням: https://cutt.ly/oM43Rpu

Ініціатива «Сади перемоги» продовжить свою реалізацію і в 2023 році. То ж будь-яка територіальна громада може скористатися успішними кейсами Буцької, Чигиринської та Селищенської територіальних громад, які розповіли про свої здобутки під час відео-конференції, та посилити продовольчий фронт Черкаської області.

Відео-конференцію можна проглянути за покликанням: https://cutt.ly/qM44FAW

Якщо ваша громада бажає приєднатися до реалізації програми «Сади Перемоги», завантажуйте типову програму «Сади Перемоги», адаптуйте її під свої потреби та допоможіть своїм мешканцям отримати доступ до продуктів харчування у достатній кількості! Програму можна завантажити тут:  https://cutt.ly/p1wrGFZ

Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.

Український інститут національної пам’яті оприлюднив інформаційні матеріали до цьогорічних роковин. Інформаційна кампанія на вшанування пам’яті жертв проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо».

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.

Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців по всьому світу і громадян інших країн засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

26 листопада, о 16:00, долучіться до Загальнонаціональної хвилини мовчання.

Оцінки кількості загиблих внаслідок Голодомору 1932–1933 років коливаються від 3 до 7 мільйонів жертв. Називаються й більші цифри. Радянський Союз намагався приховати правду про геноцид. У роки Голодомору західні уряди, прагнучи не погіршувати відносини з СРСР, воліли мовчати. Після Другої світової війни на міжнародному рівні було засуджено нацизм, проте злочини радянського режиму, зокрема й Голодомор-геноцид українців, залишилися без належної та єдиної міжнародної оцінки навіть після розпаду Союзу. А ще через три десятиліття режим у Росії знову вдався і до геноцидних практик щодо українців, і до використання голоду як інструменту, щоб тиснути на міжнародну спільноту.

Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів.

Тому цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв Голодомору проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду. Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.

На сайті «Будьте в безпеці» https://www.helpforukrainians.info розміщено попередження про ризики торгівлі людьми та рекомендації для уникнення таких ризиків, а також номери гарячих ліній та контакти інституцій у низці європейських країн, США, Канаді, які допомагають постраждалим.

Через військові дії мільйони людей виїхали з України в пошуках безпеки, їжі та притулку. 90% з них – жінки та діти. Будь-хто з цих людей може опинитися під загрозою торгівлі людьми, незалежно від соціального статусу, освіти, віку чи статі.

Торговці людьми експлуатують вразливість людей, які прибувають з-за кордону, особливо якщо вони не знайомі з мовою чи культурою країни перебування. Вони користуються ситуацією, в якій опинилися жертви, і застосовують силу чи обман, щоб змусити людей надавати сексуальні послуги, примусити їх до підневільної праці, жебрацтва або навіть скоєння злочинів.

Люди, які виїхали з України, перебувають у зоні особливого інтересу злочинних організацій. Вони ризикують потрапити до рук торговців сексуальними послугами та негідників, які видають себе за доброзичливих громадян, служби допомоги або законослухняних роботодавців, а насправді прагнуть скористатися цими людьми у найуразливіший момент їхнього життя.

Саме тому Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Thomson Reuters спільно співпрацюють у кампанії «Будьте в безпеці», щоб надати життєво важливу інформацію та поради, які допоможуть українцям зрозуміти ризики торгівлі людьми і шляхи отримання допомоги. На сайті «Будьте в безпеці» розміщені попередження про ризики торгівлі людьми та рекомендації для уникнення таких ризиків, а також номери гарячих ліній та контакти інституцій у низці європейських країн, США, Канаді, які допомагають постраждалим.

«Наше завдання просте: ми маємо поінформувати якомога більше українців про те, як вони можуть бути обізнаними та вберегтися від експлуатації. Наша мета — повідомити якомога більше українців про небезпеку, яку становлять торговці людьми. Співпрацюючи, ми можемо допомогти їм бути обізнаними, бути в безпеці», – зазначили представники обох організацій.

21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи – одне із знакових офіційних свят, встановлене на честь двох революцій, які відбулися в Україні у 2004 та 2013 роках. 

Цього дня українці вшановують пам’ять тих, хто під час Помаранчевої революції та Революції Гідності стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору. 

Їх шлях продовжили воїни АТО/ООС, Захисники та Захисниці, які зараз виборюють наше право жити вільно на власній землі. Бути відкритими, бути освіченими, бути українцями! Ми завжди пам’ятатимемо й шануватимемо своїх Героїв.

Сьогодні ділимося добіркою з Гіду державних послуг, якими можуть скористатися постраждалі учасники Революції Гідності, ветерани, учасники бойових дій та члени їхніх сімей. 

Встановлення статусу та видача/заміна посвідчень:

• Статус учасника бойових дій
• Статус учасника війни
• Статус члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни
• Надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності
• Позбавлення статусу постраждалого часника Революції Гідності за заявою особи 
• Видача нового посвідчення ветеранам війни

Соціальна допомога:

• Встановлення факту ушкодження здоров’я в АТО/ООС
• Забезпечення санаторно-курортними путівками
• Направлення на отримання послуг із психологічної реабілітації

Матеріальна допомога:

• Відшкодування витрати на поховання померлих (загиблих)
• Відшкодування вартості проїзду
• Грошова компенсація за жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у Революції Гідності

Пошуково-інформаційна веб-платформа “Діти війни”, це державний портал розшуку дітей, який публікує актуальну інформацію про постраждалих та приймає звернення із запитом розшуку дитини або інформацією про її місцеперебування.

Соціальна реклама “Діти війни”.

Призначення ресурсу: інструмент пошуку дітей, порятунку та визволення з місць примусового переміщення. 

Проєкт створено: Міністерством реінтеграції разом з Національним інформаційним бюро за дорученням Офісу Президента України.

Про що можно повідомити:

• про дитину, яка загубилася
• про злочин, скоєний проти дитини
• якщо ви знайшли дитину без супроводу дорослих
• якщо вам відомо про факт депортації дитини
• про примусову зміну громадянства та документів дитини
• про інші порушення прав дитини під час війни.

Подати заявку на пошук дитини можно в “один клік” або/також отримати професійні консультації.

Посилання на портал: childrenofwar.gov.ua

Телефон: 0 800 50 17 20.

Реєструйте на сайті звернення за фактом будь-якого порушення прав і свобод дитини.

Усі запити негайно опрацьовують Національна поліція України, Офіс Генерального прокурора та Національне інформаційне бюро.