Кожна дитина має право на захист — і вдома, і в школі, і в будь-якому середовищі, де вона зростає. Та, на жаль, саме ці середовища іноді стають джерелом болю. Домашнє насильство і булінг (цькування) — різні за формою, але подібні за наслідками: обидва руйнують базове відчуття безпеки, якого дитина гостро потребує для нормального розвитку.

Як дорослим виявляти та протидіяти насильству щодо дітей, розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги спільно з Міжнародною громадською організацією «Міжнародний центр розвитку і лідерства».

Важливо памʼятати: діти не перебільшують, не «вигадують» насильство, не «розпускають фантазії». Вони реагують так, як можуть — через поведінку, через тіло, через мовчання. І саме компетентний дорослий має бути тією фігурою, яка вміє побачити, зрозуміти і втрутитися вчасно.

Компетентний дорослий — це той, хто:

• помічає зміни у поведінці дитини;
• знає ознаки насильства;
• знає, як діяти — не завдати шкоди, а підтримати.

Що таке домашнє насильство — і чому це стосується дітей, навіть якщо їх «не чіпають»

Коли фізичної, моральної чи іншої шкоди систематично завдають найближчі люди — ймовірно, це ситуація домашнього насильства. При цьому дитина вважається постраждалою від домашнього насильства, навіть тоді, коли є лише його свідком. Коли вона живе у домі, де лунають крики, є фізичне чи сексуальне насильство, навіть якщо воно не спрямоване безпосередньо на неї.

Сигнали, які не варто ігнорувати

Життя в постійній напрузі та страху запускає в мозку дитини «режим тривоги». У цьому стані важко гратися, вчитися, довіряти, мріяти. Замість того, щоб пізнавати світ, дитина весь час сканує його на небезпеку.

Які сигнали можуть свідчити про те, що дитина переживає домашнє насильство?

• У молодших дітей — проблеми зі сном, нічні страхи, сльозливість, енурез.
• У школярів — почуття провини, труднощі з навчанням, фізичні скарги.
• У підлітків — замкненість, самоушкодження, конфлікти, вживання алкоголю/психоактивних речовин.

Відомо, що повторюване насильство впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я, і змінює навіть структуру мозку. Як наслідок дитина може мати комплексну травму розвитку.

Як діяти, щоб допомогти дитині

Якщо вам стало відомо, що дитина систематично є свідком домашнього насильства чи воно вчиняється щодо неї, повідомте про це:

• службу у справах дітей того населеного пункту, де проживає дитина;
• чи на Національну дитячу гарячу лінію 0 800 500 225;
• на Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству 116 123 чи 0 800 500 335 (дзвінки безоплатні);
• чи в поліцію 102.

Кожна дитина може отримати безоплатно послуги юриста чи адвоката від державної системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи можуть роз’яснити права дитини, як діяти у конкретному випадку їх порушення та, за потреби, представлятимуть інтереси дитини в суді для захисту від насильства.

Як звернутися до системи надання БПД:

• за телефоном 0 800 213 103;
• написати приватне повідомлення в Telegram або на сторінках системи у Facebook чи Instagram;
• до найближчого бюро правничої допомоги.

Булінг (цькування): як розпізнати і протидіяти

Булінг від конфлікту відрізняється систематичністю, наявністю сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі), умисністю дій для заподіяння шкоди.

Він може мати різні форми і виявлятися офлайн чи в цифровому середовищі як:

• насмішки, ігнорування, агресія;
• штовхання, тілесні ушкодження, пошкодження одягу чи особистих речей;
• поширення контенту принизливого змісту в інтернеті.

Коли дитина стає мішенню булінгу — принижень, тиску чи агресії в освітньому середовищі, вона не завжди скаже про це прямо. Але її поведінка змінюється.

До ознак того, що дитина може страждати від булінгу відносять:

• замкненість або надмірну агресивність
• небажання йти до школи
• зниження оцінок, втрату інтересу до улюблених занять
• спроби уникати спілкування, страх бути самій/самому

Куди звертатися по допомогу

Якщо ваша дитина постраждала від булінгу або вам стало відомо про таку ситуацію, звертайтесь:

• до керівника закладу освіти — він зобов’язаний реагувати на випадки булінгу;
• до поліції — особливо якщо є загроза життю або здоров’ю.

За вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 850 до 3400 грн або громадські роботи. За повторне вчинення відповідальність більша.

Більше про форми насильства, їхні ознаки та індикатори, та як на них реагувати — у курсі «Від ризику до стійкості: робота з сім’ями, які переживають кризу» для фахівців, які працюють із дітьми та сім’ями у складних життєвих обставинах: https://surl.li/lxntjj

Літні канікули — це не лише час для відпочинку, а й можливість для підлітків отримати перший трудовий досвід і власні кошти. Проте працевлаштування неповнолітніх має особливості, про які варто знати й самим підліткам, і їхнім батькам, і роботодавцям.

На що потрібно звернути увагу, розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.

З якого віку можна працювати

За загальним правилом можна працювати з 16 років. З цього віку неповнолітній може офіційно працевлаштуватися без додаткових дозволів.

Але є винятки:

• в 15 років підліток може працевлаштуватися за згодою одного з батьків або особи, що його замінює
• а для 14-річних, окрім згоди одного з батьків, є умова виконання лише легкої роботи та у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул).

Права неповнолітніх працівників

Неповнолітні мають такі ж трудові права, як і повнолітні. Однак вони мають додаткові пільги, зокрема щодо охорони праці, тривалості робочого часу та відпусток.

Умови праці неповнолітніх:

• медичний огляд — при прийнятті на роботу і щороку до 21 року
• спеціальний облік на підприємстві із зазначенням дати народження
• заробітна плата на рівні дорослого працівника
• щорічна відпустка, додаткові навчальні відпустки.

Тривалість робочого часу

• від 16 до 18 років — не більше 36 годин на тиждень
• у 14–15 років — не більше 24 годин на тиждень.

Роботи, на яких заборонено працювати неповнолітнім

• важкі роботи та роботи зі шкідливими умовами праці
• підземні роботи
• робота у нічні зміни, понаднормові та у вихідні дні
• підіймання важких речей, понад допустимі норми:
  • 14 років — не більше 5 кг
  • 15 років — 12 кг
  • 16 років — 14 кг
  • 17 років — 16 кг.

Оформлення роботи підлітка

Трудовий договір укладається в письмовій формі.

Які документи потрібні:

• паспорт громадянина України або свідоцтво про народження
• картка платника податків
• згода одного з батьків — для підлітків віком 14–15 років
• довідка про проходження медичного огляду.

Де отримати юридичну підтримку

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи проконсультують з якого віку можна офіційно працювати, які документи потрібні для працевлаштування та як діяти, якщо роботодавець порушує трудові права.

Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це ВПО, діти, люди з низьким доходом (працездатні – з доходом до 6056 грн/міс.; пенсіонери (за віком, вислугою років) – 4722 грн/міс.; з інвалідністю – якщо пенсія чи соцдопомога до 6056 грн), ветерани війни (інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»). Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.

Як звернутися до системи надання  БПД

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Український ветеранський фонд запустив онлайн-платформу для працевлаштування ветеранів і ветеранок

Платформа «Кар’єра ветерана», розроблена Українським ветеранським фондом Мінветеранів за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», — сучасний онлайн-ресурс, покликаний допомогти українським захисникам і захисницям після завершення служби успішно адаптуватися до цивільного життя, зокрема — знайти роботу, яка відповідатиме їхньому досвіду, цінностям і новим життєвим цілям.

Для багатьох ветеранів і ветеранок платформа стане містком між військовим та цивільним життям та сприятиме не лише пошуку роботи, а й глибшій трансформації — професійній та особистій.

Що пропонує платформа?

«Кар’єра ветерана» — це більше ніж сайт із вакансіями. Це комплексна система підтримки, що охоплює всі ключові етапи повернення до цивільної роботи:

• допомога у створенні резюме;
• допомога з перекладом військового досвіду на мову цивільних професій;
• доступ до онлайн-навчання для здобуття нових навичок та професійних знань;
• інформація про можливості для навчання, перекваліфікації та працевлаштування;
• для ветеранів — актуальна база вакансій, що враховують потреби й навички ветеранів;
• для роботодавців — актуальна база резюме ветеранів і ветеранок, які мають необхідні досвід та навички;
• сприяння у комунікації ветеранів і роботодавців.

Які виклики допомагає долати цей інструмент?

Як показало дослідження про проблеми працевлаштування ветеранів, повернення до роботи після фронту — це складний шлях, на якому захисники й захисниці стикаються з:

• необхідністю психологічної адаптації до цивільного середовища;
• страхами чи стереотипами з боку роботодавців і колег;
• нерозумінням серед HR-фахівців, як етично взаємодіяти з ветеранами;
• незнанням юридичних аспектів працевлаштування УБД;
• браком інформації про державні програми підтримки;
• обмеженим вибором професій, які враховують особливості стану здоров’я, та іншими труднощами.

Платформа «Кар’єра ветерана» має на меті стати підтримкою на шляху пошуку роботи — від перших кроків до повноцінної кар’єри.

Щоб дізнатися більше про можливості платформи «Кар’єра ветерана» — перейдіть на сайт: work.veteranfund.com.ua.

З 19 по 25 травня 2025 року в Руськополянській громаді тривав Національний тиждень безбар’єрності в рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Питання інклюзії та створення комфортного середовища для кожного — серед ключових пріоритетів нашої громади, тож упродовж тижня відбулася низка заходів:

🔹 Виконавчим комітетом Руськополянської сільської ради було переглянуто першочергові заходи щодо впровадження безбар’єрності в житті громади — зокрема, облаштування доріг, тротуарів, пандусів та інших елементів доступного середовища.

🔹 У ЦНАПах пройшла Година безбар’єрності для працівників, під час якої учасники ознайомилися з основними цінностями через вивчення Довідника безбар’єрності.

🔹 Заклади освіти громади провели тематичні класні години, вікторини, тести та конкурс малюнків. Ці заходи допомогли школярам глибше зрозуміти поняття інклюзії.

🔹 У бібліотекахстворено умови для безбар’єрного доступу читачів різних категорій до книжок читальні

🔹 У Будинках культури та закладах освіти проходила акція «Малюнки на асфальті» на тему «Друзі з особливими потребами», що стали креативним способом привернути увагу до важливості доступності.

Тиждень безбар’єрності ще раз нагадав: ми всі різні, але разом — сильніші.

Щодня ми витрачаємо гроші на електроенергію, навіть не замислюючись, що можемо суттєво зменшити ці витрати. Просте рішення — замінити звичайну лампу на енергоефективну — вже дозволяє зекономити до 1000 грн на рік. Але це лише один із багатьох способів зберегти ваші кошти.

Підвищена температура бойлера? Часто це не про комфорт, а про перевитрати. Налаштування водонагрівача на комфортні 55 °C замість звичних 70 °C не лише зменшить споживання електроенергії, а й допоможе заощадити до 1000 грн щороку. А якщо ви користуєтесь старою пральною машиною — саме час подумати про заміну: техніка класу енергоефективності «А» споживає вдвічі менше електроенергії, ніж пристрої з рейтингами D–G.

Важливо не лише використовувати енергоефективні прилади, а й змінити свою поведінку — економія починається з ваших дій.

У відео детальніше про прості, але дієві кроки, які дозволяють розумно споживати та економити щодня. Це не про складні ремонти чи дорогі інвестиції — це про маленькі зміни, що дають результати. Почніть уже сьогодні — і залиште ці гроші для себе.

Дізнайтесь більше про енергоефективні рішення: https://www.eeua.org.ua

Ініціатива реалізована у партнерстві з Міністерством розвитку громад та територій України у співпраці з Данським енергетичним агентством.