Питання, щодо забезпечення населення якісною та безпечною питною водою належить до найбільш соціально значущих, оскільки безпосередньо впливає на стан здоров’я населення та визначає ступінь епідеміологічної безпеки. На жаль, вода з колодязів, на відміну від водопровідної, зовсім не захищена від забруднення, а недоброякісна колодязна вода може стати причиною розповсюдження таких інфекційних захворювань як вірусний гепатит, дизентерія, черевний тиф, холера, а також отруєння нітратами.

Однією з найнебезпечніших хвороб, яку може викликати вживання води з високим вмістом нітратів, є метгемоглобінемія.

Що таке метгемоглобінемія?

Водно-нітратна метгемоглобінемія — це захворювання, пов’язане з вживанням води, що містить високу концентрацію нітратів, яка перевищує встановлені санітарними правилами норми (більше 50 мг/дм3). При потраплянні в шлунково-кишковий тракт нітрати під впливом кишкової мікрофлори відновлюються до нітритів. Саме ці речовини і є небезпечними для людини. Нітрити з’єднуються з гемоглобіном та утворюють метгемоглобін, який “блокує” основну функцію гемоглобіну — перенесення кисню з легень в тканини організму. Через це виникає кисневе голодування тканин.

Для кого це захворювання небезпечне?

Групи підвищеного ризику становлять діти до 3-х років, а особливо немовлята, віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм3. Чутливі до нітратів також особи похилого віку, хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної системи та хворобами серцево-судинної системи. Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому. Фактором передачі вищезазначеного захворювання може бути овочевий сік, молочна суміш, що готуються на воді, забрудненій нітратами.

Які питні джерела найбільш небезпечні?

Найбільша імовірність захворіти на метгемоглобінемію — у людей, які користуються водою з децентралізованих джерел (колодязів, неглибоких свердловин). Водоносним горизонтом для таких питних джерел є грунтові води, які часто забруднюються поверхневими стоками від господарської діяльності людини, надвіних туалетів, вигрібних ям, відходів від утримання тварин, обробки полів азотовмісними добривами тощо. Все це є джерелами нітратів.

Як проявляється метгемоглобінемія?

У найбільш чутливих до отруєння нітратами дітей до 3-х років захворювання проявляється посинінням ділянок шкіри навколо рота, на руках та стопах, через що метгемоглобінемію ще називають “блакитним синдромом немовлят”. Відреагувати на нітрати може і шлунково-кишковий тракт — блювотою, проносом, підвищеним слиноутворенням. При прогресуванні хвороби може спостерігатись втрата свідомості, судоми, порушення сердцевого ритму та навіть летальний результат.

Як вберегтись від гемоглобінемії?

Аби попередити виникнення цього небезпечного захворювання, необхідно:

1. Не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники.

Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду, а саме: фасовану/бутильовану столову воду;

• Дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо).

Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення;

• Територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;
• З обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;
• За можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів.

Важливо! Пам’ятайте, що кип’ятіння, відстоювання та значна частина побутових фільтрів не знижують вміст нітратів у воді, а інколи, навпаки, збільшують її токсичність. При оцінці якості води користуйтесь лише результатами лабораторних досліджень — навіть найпрозоріша на вигляд та найсмачніша на смак вода може бути значно забруднена нітратами.

Виконавчий комітет Руськополянської сільської ради оголошує конкурс  з визначення суб’єктів господарювання  на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території населених пунктів (Руська Поляна, Геронимівка, Дубіївка) Руськополянської сільської територіальної громади.

Конкурс відбудеться: 10.12.2025 року о 10:00 год.( з визначення суб’єкта господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території села Руська Поляна), о 10.30 год.( з визначення суб’єкта господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території села Геронимівка),  об 11.00 год. (з визначення суб’єкта господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території села Дубіївка) в приміщенні Виконавчого комітету Руськополянської сільської ради (адреса: 19602, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Руська Поляна, вул. Шевченка, 67).

КОНКУРСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ з визначення суб’єкта господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території села Руська Поляна Руськополянської сільської територіальної громади

КОНКУРСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ з визначення суб’єкта господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території села Геронимівка Руськополянської сільської територіальної громади

КОНКУРСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ з визначення суб’єкта господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території села Дубіївка Руськополянської сільської територіальної громади

За довідками звертатися   до спеціаліста І категорії відділу містобудування, архітектури, земельних відносин, комунальної власності, житлово-комунального господарства виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Тертичної Тетяни Миколаївни, телефон – 0472303331.

Замовник:

Виконавчий комітет Руськополянської сільської ради

1. Назва документа державного планування:

Детальний план території частини території за межами населеного пункту с. Геронимівка, в адміністративних межах Руськополянської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області під розміщення готельно-розважального комплексу з апартаментами

2. Основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування

Детальний план території є містобудівною документацією місцевого рівня, яка розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території частини території за межами населеного пункту с. Геронимівка, в адміністративних межах Руськополянської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області під розміщення готельно-розважального комплексу з апартаментами розроблено на підставі: витягу із рішення Руськополянської сільської ради від 16 лютого 2024 року №43-21/VIII «Про розробку детального плану території», завдання на розроблення детального плану території частини території за межами населеного пункту с. Геронимівка, в адміністративних межах Руськополянської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області під розміщення готельно-розважального комплексу з апартаментами.

Основними завданнями проекту є: об’єднання окремих земельних ділянок для формування єдиного функціонального простору; зміна цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7124982500:03:001:0254 з 03.08 Для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування на 07.01 — Для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення; також зміна цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7124982500:03:001:0001 з 03.08 Для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування на 07.01 Для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення; розміщення готельно-розважального комплексу з апартаментами, що включає об’єкти громадського харчування, дозвілля та рекреації; покращення благоустрою території шляхом озеленення, облаштування пішохідних і велосипедних доріжок, дитячих та спортивних майданчиків; створення комфортного, безпечного та естетично привабливого середовища для відпочинку, туризму та обслуговування населення, з урахуванням екологічних, соціальних та містобудівних вимог.

При розробці ДПТ враховані вимоги Законів та нормативних документів, зокрема: Земельний кодекс України; Закон України «Про основи містобудування»; Закон України «Про управління відходами»; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури» (чинний від 08.08.2025 року); Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (№ 6 від 07.01.2025), (додатки 59,60); Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» від 1 вересня 2021 р. № 926; ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні»; ДБН Б. 1.1-5:2007 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації»; ДБН Б. 2.2-12-2019 «Планування та забудова територій»; ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту»; ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» зі змінами; ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення»; ДБН В.2.5-74-2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»; ДСТУ Б Б.1.1-17:2013 Умовні позначення графічних документів містобудівної документації та ін.

3. Якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів)

Територія проектування знаходиться на території за межами населеного пункту с. Геронимівка, в адміністративних межах Руськополянської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті третьої. На наступних стадіях проектування відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» необхідно визначити доцільність здійснення оцінки впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про впровадження планової діяльності.

4. Інформація про ймовірні наслідки: а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення; б) для територій з природоохоронним статусом; в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення. В ході здійснення процедури СЕО будуть оцінені ймовірні наслідки реалізації документа державного планування для таких компонентів довкілля, як: ґрунти, атмосферне повітря, водні ресурси, стан фауни, флори, біорізноманіття, кліматичні фактори, а також для здоров’я населення, б) для територій з природоохоронним статусом: територія проектування примикає до території природно-заповідного фонду Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Артанія», а також знаходиться в межах території Смарагдової мережі Cherkaskyi Bir (SiteCode: UA0000254). При дотриманні всіх запропонованих заходів та нормативноправових актів у сфері охорони довкілля, будівельних та санітарних норм, діяльність проектованих об’єктів не призведе до погіршення умов існування і міграції диких тварин, наземними, водними і повітряними шляхами; в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення. Будь які ймовірні транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення від ведення господарської діяльності на об’єкті – відсутні.

5. Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено

З метою розгляду проектних рішень та їх екологічних наслідків під час здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту детального плану території передбачається розглянути «Нульовий сценарій», без провадження проектних рішень та у разі затвердження проекту ДПТ «Базовий сценарій». Альтернатива 1 «Базовий сценарій» – затвердження проекту детального плану території дозволить забезпечити раціональне використання території. Альтернатива 2. «Нульовий сценарій» – незатвердження проекту. У разі незатвердження документа державного планування та відмови від реалізації будівництва, призведе до неможливості подальшого економічного розвитку населеного пункту та зменшення кількості відходів. За даною альтернативою подальший стабільний розвиток території є очевидно проблематичним, і ця альтернатива веде до погіршення екологічної ситуації, неефективного використання земельних ресурсів.

6. Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки

Під час розробки СЕО передбачається використовувати наступну інформацію: доповіді про стан довкілля; статистичну інформацію; дані моніторингу стану довкілля; оцінку впливу на довкілля планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля; пропозиції щодо зміни існуючого функціонального використання території. З огляду на характер такого виду документації як детальний план території, ключовим завданням у виконанні СЕО проекту є методи стратегічного аналізу, насамперед аналіз контексту стратегічного планування, що передбачає встановлення зав’язків з іншими документами державного планування та дослідження нормативно-правових умов реалізації рішень детального плану. Застосування цільового аналізу при проведенні СЕО дозволить встановити відповідність рішень детального плану території загальним цілям охорони довкілля та забезпечення безпечного для здоров’я та населення середовища існування.

7. Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

Під час здійснення СЕО передбачається розглянути заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, визначені законодавством. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища. Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог. Перелік проектних рішень для запобігання, зменшення та пом’якшення негативного впливу наслідків від виконання проектних рішень детального плану території, комплекс яких включає: дотримання рішень проекту детального плану території щодо раціонального використання території; дотримання параметрів планувальних обмежень, визначених санітарними нормами та екологічним законодавством для забезпечення діяльності існуючих та проектних будівель та споруд; влаштування необхідних огороджень будівельних майданчиків (охоронних, захисних або сигнальних); контроль за точним дотриманням технології провадження робіт; інженерна підготовка при освоєнні територій, що зазнають впливу несприятливих природних процесів; моніторинг діяльності проектованих об’єктів; забезпечення благоустрою території.

8. Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку

Структура звіту про стратегічну екологічну оцінку визначається статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» і складається з наступних розділів: основні цілі детального плану території, його зв’язок з іншими документами державного планування; характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються детального плану території, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на державному та місцевому рівнях, що стосуються детального плану території; опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових, постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків; заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання детального плану території; обґрунтування вибору виправданих альтернатив, якщо такі розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки); заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання детального плану території для довкілля, у тому числі для здоров’я населення; – опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності); резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

9. Орган, до якого подаються зауваження та пропозиції та строки їх подання

Руськополянська сільська рада: вул. Шевченка, 67, с. Руська Поляна, Черкаського району, Черкаської області, 19602, e-mail: ruskopolyanska.otg@gmail.com,  тел. (0472) 30-33-31. Строк подання зауважень і пропозицій до Заяви визначений вимогами частини 5 ст. 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» і становить 10 календарних днів з дня її оприлюднення.

10. Повідомлення про оприлюднення Заяви про визначення обсягу СЕО:

На офіційному веб-сайті Руськополянської сільської ради http://r-pol.ck.ua/