с. Руська Поляна
вул. Шевченка, 67
(0472) 30-33-31

Daily Archives: 26.05.2026

Вкрадене дитинство: як ранній алкоголізм руйнує майбутнє

Раннє вживання алкоголю — це не «дорослість» і не безпечний експеримент. Це одна з найбільших загроз для здоров’я та майбутнього дітей і підлітків. Алкоголь руйнує організм, що ще формується, впливає на мозок, психіку, навчання та соціальне життя дитини.

Тривожна статистика

За даними досліджень в Україні:

  • підлітковий алкоголізм часто починається у 13–15 років;
  • понад 85% опитаних підлітків хоча б раз пробували алкоголь;
  • майже половина молоді вживала алкоголь 10 і більше разів;
  • деякі діти вперше пробують спиртне вже у 9 років і навіть раніше.

Фахівці наголошують: що раніше дитина починає вживати алкоголь, то вищий ризик формування залежності у майбутньому.

Як алкоголь впливає на дітей

Дитячий організм значно вразливіший до токсичної дії алкоголю, ніж організм дорослого. Наслідки можуть бути незворотними:

  • погіршення пам’яті та концентрації;
  • зниження успішності у школі;
  • порушення роботи мозку та нервової системи;
  • проблеми з печінкою та серцем;
  • агресія, депресія, тривожність;
  • швидке формування психологічної та фізичної залежності.

Чому діти починають пити

Серед основних причин:

  • негативний приклад дорослих;
  • бажання «бути як усі»;
  • тиск компанії;
  • сімейні конфлікти;
  • відсутність уваги та підтримки;
  • доступність алкоголю.

У суспільстві алкоголь часто сприймається як «норма» святкувань і відпочинку. Саме це формує у дітей хибне уявлення про безпечність спиртного.

Ознаки, на які варто звернути увагу батькам

Батькам і педагогам слід насторожитися, якщо дитина:

  • стала замкнутою або агресивною;
  • різко змінила коло спілкування;
  • втрачає інтерес до навчання;
  • часто бреше або приховує свої справи;
  • повертається додому із запахом алкоголю;
  • має проблеми з дисципліною.

Раннє виявлення проблеми допомагає запобігти тяжким наслідкам.

Як уберегти дитину

Фахівці радять:

  • будувати довірливі стосунки з дитиною;
  • говорити про наслідки алкоголю чесно й відкрито;
  • показувати власний позитивний приклад;
  • контролювати коло спілкування підлітка;
  • залучати дітей до спорту, творчості та активного дозвілля;
  • не романтизувати алкоголь у сімейних традиціях.

Висновок

Дитинство має бути часом розвитку, мрій і можливостей, а не залежностей та зруйнованого здоров’я. Ранній алкоголізм краде у дітей майбутнє, руйнує сім’ї та створює серйозні проблеми для суспільства. Лише спільна відповідальність батьків, школи та громади допоможе захистити молоде покоління від цієї небезпеки.

Черкаське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби  в Черкаській області.                

Профілактика водно-нітратної метгемоглобінемії

Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем (біосферою), де одним із найважливіших компонентів є вода.

       Невідповідність питної води санітарно-мікробіологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води, серед них і водно-нітратна метгемоглобінемія.

     Дане захворювання спричинене токсичною дією нітратів та полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові та розвитком ціанозу.  До групи підвищеного ризику відносяться діти до 3-х років, а особливо немовлята, віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³. Чутливі до нітратів також особи похилого віку, хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної системи та хворобами серцево-судинної системи.

      Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому.

      Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.

      Зазвичай, метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязів та індивідуальних свердловин). Всі вони мають нормативну зону санітарної охорони – це одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному забрудненню води в них. Що стосується розміщення колодязів на території приватного домоволодіння, то, враховуючи невелику площу земельних ділянок, на них неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. І тому поряд з джерелами водопостачання часто знаходяться і господарські споруди для тварин, туалети на вигріб, які є джерелами нітратів. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров’я дитячого і дорослого населення.

      Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно:

– не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники. Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду, а саме: фасовану/бутильовану столову воду;

– дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення;

– територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;

– з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;

– за можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком.



Черкаське районне

управління Головного управління

Держпродспоживслужби в

Черкаській області

Пам’ятка щодо облаштування, експлуатації індивідуальних криниць

 Використання води для пиття є однією з найважливіших потреб людини. Але треба пам’ятати, що вода може бути одним із факторів передачі інфекційних захворювань, в першу чергу – кишкових інфекцій. Через питну воду можуть передаватися також захворювання на туляремію, лептоспіроз, сибірську виразку й інші інфекційні захворювання.

      Джерелом питного водопостачання у більшості населених пунктів є колодязі та каптажі.

      При виборі місцевлаштування колодязя слід враховувати те, що  він має бути розташований на незабрудненій та захищеній місцевості, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 50 м від вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, старих покинутих колодязів тощо. Влаштовувати колодязі у місцях, що затоплюються повінню, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених, а також на проїзній частині вулиць – забороняється.

       При влаштуванні колодязів необхідно дотримуватись таких  вимог:

–  стінки колодязів повинні бути щільні, без шпарин, здатні ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод). Для облицювання стінок, в першу чергу, рекомендуються бетонні або залізобетонні кільця; при їх відсутності дозволяється використання кераміки, цегли, каменю, дерева. Каміння для колодязів необхідно використовувати із міцних стійких порід, укладати на цементному розчині,  так само, як бетонні чи залізобетонні кільця.

      Підводну частину стінок потрібно заглиблювати (не більш ніж на 1 м) у водоносний горизонт для кращого його розкриття та збільшення шару води.

      Верх повинен бути не менше, як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення верх необхідно закривати кришкою з металу чи дерева (залізобетонним перекриттям з люком) та зробити дашок. Колодязі закриті зверху, обладнують вентиляційною трубою, виведеною вище поверхні землі не менше ніж на 2 м, отвір слід захистити ковпаком із сіткою.

      Для підйому води рекомендується застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насосу обладнують колодязь коловоротом або “журавлем” із відром для загального користування, міцно прикріпленим. Біля колодязя слід влаштовувати лавку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя).

      Для захисту від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя. З тією ж метою навколо необхідно робити “замок” із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя.

      Перед введенням в експлуатацію рекомендується виконати тривале відкачування води декілька повних об’ємів, дезінфекцію та повторне відкачування води до зниження залишкових кількостей дезінфектанту до норми.

      Користуючись колодязем, велику увагу необхідно приділяти його захисту від забруднення і періодично ремонтувати, запобігати нагромадженню мулу, що погіршує смак і запах води, та який є сприятливим середовищем для розмноження патогенних мікроорганізмів. З цією метою його треба періодично – не рідше раз на рік очищати та цілком відкачувати воду. Після кожного ремонту або очищення рекомендовано проводити дезінфекцію споруд та води деззасобами, дозволеними МОЗ України.

      З метою попередження виникнення захворюваності серед користувачів криничної води – весною та восени треба проводити такі необхідні важливі заходи, як профілактичне знезараження відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10.       Після проведення санації (чистки, ремонту зрубу, дезінфекції надводної та підводної частини) колодязя бажано провести лабораторний контроль якості питної води на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники, як це регламентують додатки № 1, № 2 до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), а також розділ V цих правил.

Гепатит A

Гепатит A – це спричинене вірусом гепатиту A захворювання, що вражає печінку. Його також називають хворобою Боткіна, за прізвищем лікаря,  який уперше описав це захворювання в 1880-х роках. Вірус передається переважно через забруднену воду, їжу, використання спільних предметів побуту, контакт із хворою людиною або немиті руки, тому цю недугу часто називають «хворобою брудних рук». На відміну від інших форм гепатиту, він рідко переходить у хронічну форму, але може викликати серйозні ускладнення, особливо в дорослих.

Найчастіше спалахи виникають у місцях із недостатнім рівнем гігієнічних умов.

Основні симптоми

Симптоми можуть з’явитися через 2 – 6 тижнів після зараження:

  • слабкість, підвищена втомлюваність;
  • підвищення температури;
  • нудота, блювання;
  • біль у животі;
  • пожовтіння шкіри та очей (жовтяниця);
  • потемніння сечі.

У дітей хвороба часто проходить у легшій формі або безсимптомно. Безжовтяничні та безсимптомні форми хвороби, які залишаються нерозпізнаними, частіше призводять до ускладнень і можуть бути небезпечними для оточення.

Основні заходи профілактики

  1. Дотримання гігієни
  2. регулярно мити руки з милом (після відвідування санвузлів, перед їдою);
  3. використовувати індивідуальні засоби гігієни.
  4. Безпечна вода
  5. пити лише кип’ячену або бутильовану воду;
  6. уникати води з неперевірених джерел.
  7. Безпечне харчування
  8. ретельно мити овочі та фрукти;
  9. добре термічно обробляти їжу;
  10. не купувати продукти в місцях стихійної торгівлі.
  11. Імунопрофілактика

Одним із засобів боротьби є щеплення проти гепатиту А. Вакцина забезпечує тривалий імунітет і рекомендована:

  • дітям,
  • медичним працівникам,
  • працівникам харчової сфери,
  • працівникам водоочисних і каналізаційних споруд,
  • людям, які подорожують.

При підозрі на захворювання

  • негайно звернутися до лікаря,
  • не займатися самолікуванням,
  • дотримуватися рекомендацій медиків.

Профілактика вірусного гепатиту А базується на простих, але ефективних правилах: гігієна, безпечна вода та їжа, а також вакцинація. Дотримання цих заходів допоможе уникнути зараження та зберегти здоров’я.

Стартував Національний тиждень безбар’єрності

З 25 по 31 травня в Україні проходить Національний тиждень безбар’єрності – час, коли особлива увага приділяється створенню простору, у якому кожна людина має рівний доступ до послуг, інформації, освіти, роботи та участі в суспільному житті.

Безбар’єрність у сфері праці – це не лише про фізичну доступність робочого місця. Це також про повагу, недискримінацію, безпечні умови праці, коректну комунікацію, розумне пристосування та можливість професійного розвитку для кожного працівника.

Держпраці в межах своїх повноважень продовжує працювати над тим, щоб принципи рівності, доступності та гідної праці ставали частиною щоденної практики на робочих місцях. Безбар’єрність починається з розуміння потреб людини – і з готовності створювати умови, у яких кожен може реалізувати свій потенціал.

Додаткова інформація, відповіді на найпоширеніші запитання та корисні рекомендації щодо застосування законодавства про працю, охорону та гігієну праці доступні на інформаційному порталі Держпраці: https://pratsia.in.ua

© Руська Поляна 2013 rpol@i.ua
Зроблено з любов'ю в Україні