Кожен працівник має право на отримання компенсації втраченого за час лікування заробітку – в умовах війни Фонд соціального страхування України продовжує фінансувати допомоги по тимчасовій втраті працездатності в повному обсязі.

Однак у зв’язку із відсутністю необхідних для виконання роботи організаційних або технічних умов, особливо під час бойових дій, на підприємстві може бути запроваджено тривалий період простою. У такому випадку працівники не виконують свою роботу, а цей період оплачується у розрахунку не нижче від двох третин встановленого окладу.

Питання оплати лікарняних під час простою було спільно обговорено представниками Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки України, Державної служби України з питань праці та Фонду соціального страхування України. За результатами обговорення Мінсоцполітики було напрацьовано відповідне роз’яснення від 05.07.2022 № 6700/0/2-22/45, з урахуванням якого узгоджено наступну спільну позицію відомств щодо наявності підстав для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникам, які захворіли під час простою.

Якщо працівник під час простою зобов’язаний дотримуватись трудового розпорядку або у нього настало право на відпустку по вагітності та пологах, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за всі дні непрацездатності, за які працівник втрачає оплату.

В інших випадках, якщо під час тривалого простою працівник не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку – підстави для оплати лікарняного як за рахунок коштів роботодавця, так і за рахунок коштів ФССУ відсутні.

Рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення працівнику під час простою приймає комісія із соціального страхування підприємства у зв’язку із відсутністю втрати доходу через тимчасову непрацездатність.

Водночас, оскільки оплата простою не з вини працівника віднесена до гарантійних і компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час, у разі хвороби працівника, у якого відсутнє право на оплату лікарняного, за ним зберігається оплата простою у розрахунку не нижче від двох третин встановленого окладу.

Довідково

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання в неї страхового випадку (стаття 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Заробітна плата – винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (стаття 1 Закону України «Про оплату праці»).

За інформацією Фонду соціального страхування України

1. Паспорт (е-паспорт) або інший документ (е-документ на період воєнного стану), що підтверджує громадянство України. Для іноземців – посвідка на проживання.

2. Довідка  про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або її електронне представлення (крім осіб, які відмовилися від її отримання та мають відмітку у паспорті).

3. Документ про освіту (за наявності).

4. Документ (або відомості електронної трудової книжки), що підтверджує припинення останнього виду зайнятості.

5. Військово-обліковий документ для військовозобов’язаних громадян.

А також інші документи, визначені п. 17-19 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу.

Під час реєстрації у службі зайнятості онлайн через портал Дія Вам необхідно заповнити анкету та додати фото- або скан-копії цих та інших документів, необхідних для реєстрації. У разі підтвердження відомостей, отриманих з державних реєстрів, та підписанні заяви електронним цифровим підписом, оформити який можна через систему Bank ІD, заява потрапляє на розгляд до того центру зайнятості, який Ви обираєте для обслуговування.

Якщо ви надсилаєте документи через онлайн-анкету чи чат-бот, зазначте реквізити вищезазначених документів.

Звертаємо Вашу увагу, якщо у Вас нерозірвані трудові відносини з роботодавцем, Ви маєте право зробити це в односторонньому порядку, подавши відповідну заяву в найближчий центр зайнятості разом із заявою про надання статусу безробітного.

Детальна інструкція за посиланням  https://www.dcz.gov.ua/storinka/reyestraciya-bezrobitnyh-2022

За індивідуальною консультацією звертатись до Черкаської районної філії обласного центру зайнятості: м. Черкаси, пров. Чалова, 17 або за телефоном: (0472) 711890, 0930788828.

1990 рік. Липень. Понеділок. 10 год. 07 хв. Верховна Рада Української РСР ухвалює Декларацію про державний суверенітет України. Цьому передували «запеклі бої» у сесійній залі за кожне слово. Ключові «суверенітет», «державний», «Україна» розглядалися у 5−10 варіантах. Навіть щодо назви держави не було одностайної думки.

Одразу після ухвалення історичного рішення переповнений емоціями Левко Лук’яненко вийшов на площу перед Верховною Радою і безапеляційно заявив: «Ця Декларація — це програма виходу України з-під влади Москви. Від нас з вами залежить, чи стане вона практичною програмою будівництва незалежної України, або промосковським комуністам-ортодоксам вдасться перетворити її у черговий порожній папірець».

«За» проголосували 357 депутатів, зокрема абсолютна більшість комуністів. Проти — четверо.

У преамбулі Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».

Декларація також проголошувала економічну самостійність України. У документі визнавала самостійність республіки у розв’язання питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

Також Україна проголошувала свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не братиме участі у військових блоках і зобов’язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

Декларація проголошувала право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами.

Декларація про суверенітет України приймалася в роки розвалу СРСР. 11 березня 1990 р. Литва вже проголосила свою незалежність від СРСР, Латвія і Естонія активно готували відновлення незалежності. 12 червня 1990 р. була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР.

День прийняття Декларації про державний суверенітет України був оголошений святковим і вихідним на території України. Зазначимо, у першу річницю прийняття Декларації комуністичні лідери урочисто несли квіти до пам’ятників Леніну.

Майже всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. Так, єдиним джерелом влади Декларація проголосила народ України. Проте основний закон Української РСР стверджував, що територію країни заселяли громадяни СРСР. За свідченням учасників тих подій, значна частина комуністів у липні 1990 року розглядала Декларацію як «просто невеличку поступку, щоб заспокоїти тих, хто виступав за повну державну незалежність України».

Цього дня 32 роки тому була ухвалена Декларація про державний суверенітет України. Декларація відновила традицію українського державотворення, і саме на її основі згодом був ухвалений Акт проголошення незалежності України. І сьогодні, коли наш народ воює за незалежність, ми – у своєму праві в усіх сенсах цього слова – історично, політично, культурно і, що важливо, юридично. Зокрема й на цьому базується впевненість нашого народу в перемозі.

Ми вистоїмо й переможемо. Відвоюємо своє й відбудуємо нормальне життя. Ми зробимо це разом – тільки так це можливо. Це можливо тільки без взаємопоборювання. Це наш обов’язок перед усіма поколіннями нашого народу, які боролися за свободу й суверенність для України.

Фото: armyinform

Це може врятувати вам життя. Під час час воєнного стану НЕ ІСНУЄ навчальних тривог. Кожен сигнал означає, що є небезпека.

Повітряна тривога – це загроза удару з повітря. Українська протиповітряна оборона фіксує запуск ракет, але їх траєкторію визначити не просто.

А отже, необхідно спуститися в УКРИТТЯ або хоча б знайти захищене місце в будинку.

Кабінет міністрів затвердив дві програми безповоротних грантів для аграрного бізнесу, що стосуються створення садів і теплиць. Про це повідомляється в Постанові Уряду.

За програмою часткової компенсації вартості створення теплиць розмір гранту складатиме від 5 до 7 млн грн. Учасниками програми зможуть стати як приватні підприємці, так і аграрні компанії й фермерські господарства, які мають у власності або в оренді землю на строк не менше 25 років.

Кошти від гранту можна буде витратити на безпосереднє будівництво комплексу, закупівлю технічного обладнання для його роботи, закупівлю посівного матеріалу та добрив. Враховуючи, що суми грантів за цією програмою високі, вводиться принцип співфінансування: для першої тисячі учасників 70% вартості проекту фінансує держава, а 30% — сам підприємець.

Для того, аби отримати грант, потрібно подати заявку через “Дію” або уповноважений банк. Ключовою вимогою є працевлаштування робітників та сплата податків.

Інша ж затверджена програма — це гранти на підтримку садівництва, ягідництва та виноградарства, а саме на часткову компенсацію вартості садів. Держава надаватиме від 300 до 400 тисяч грн на 1 гектар садів, що становить близько 70% від середньої вартості висадки. Мова йде про гранти для висадки 10 тисяч гектарів нових садів. Загальний бюджет програми – 4 млрд грн. Так само як і з теплицями, отримувачі грантів повинні мати або власну землю, або землю в користуванні щонайменше на 25 років. Проект вашого саду може бути від 1 до 25 гектарів.

Кошти за цією програмою також надаватимуться не готівкою, а на банківський рахунок для прозорої закупівлі саджанців, обладнання, систем поливу, добрив тощо.

Загалом на ці дві програми, а також програму грантів для бажаючих відкрити власну справу, що входять у проєкт “єРобота”, держава направить 16 млрд грн.