Життя та
здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем (біосферою), де одним
із найважливіших компонентів є вода.
Невідповідність питної води
санітарно-мікробіологічним вимогам є основною причиною підвищення
захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний
гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз
тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води, серед них і
водно-нітратна метгемоглобінемія.
Дане захворювання спричинене токсичною
дією нітратів та полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що
розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у
пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах
тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з утворенням високого рівня
метгемоглобіну в крові та розвитком ціанозу. До групи підвищеного ризику відносяться діти до 3-х років, а особливо
немовлята, віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з
концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³. Чутливі до нітратів також особи
похилого віку, хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної системи та
хворобами серцево-судинної системи.
Ризик розвитку водно-нітратної
метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний,
насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних
процесів, що відбуваються в ньому.
Симптоми
хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на
стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей,
вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення.
Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.
Зазвичай, метгемоглобінемія найчастіше
спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено
використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязів та
індивідуальних свердловин). Всі вони мають нормативну зону санітарної охорони – це
одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному
забрудненню води в них. Що стосується розміщення колодязів на території
приватного домоволодіння, то, враховуючи невелику площу земельних ділянок, на
них неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. І тому поряд з
джерелами водопостачання часто знаходяться і господарські споруди для тварин,
туалети на вигріб, які є джерелами нітратів. Все це в сукупності призводить до
забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює
реальну загрозу для здоров’я дитячого і дорослого населення.
Для попередження негативного впливу
нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань,
пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно:
– не вживати
питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує
нормативні показники. Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років
використовувати чисту від нітратів питну воду, а саме: фасовану/бутильовану
столову воду;
–
дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів
(ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка,
огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних
вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати
воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих
речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією.
Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після
наступного заповнення;
– територію
поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати
відведення поверхневого стоку;
– з
обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі
мінеральні чи органічні добрива;
– за
можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком.
Черкаське районне
управління Головного управління
Держпродспоживслужби
в
Черкаській
області