28 квітня в Україні та світі відзначають Всесвітній день охорони праці. Тема 2026 року, визначена Міжнародною організацією праці, – формування здорового психосоціального робочого середовища.

Сьогодні безпека праці – це вже не лише про техніку безпеки чи фізичні ризики. Це також про психологічний стан людини, рівень стресу, взаємини в колективі та відчуття захищеності на роботі.

Психосоціальні ризики, зокрема надмірне навантаження, хронічний стрес, невизначеність, конфлікти, мобінг або відсутність належної управлінської та колективної підтримки, безпосередньо впливають на безпеку. Вони призводять до помилок, зниження концентрації, професійного вигорання і, як наслідок, до нещасних випадків.

Для України в умовах війни ці ризики посилюються. Повітряні тривоги, ризики для життя, тривала напруга, кадровий дефіцит і підвищене навантаження – це реальність, у якій працюють люди. Ігнорувати цей фактор означає недооцінювати причини травматизму та втрати працездатності.

Держпраці у своїй роботі виходить з того, що безпечне робоче середовище має охоплювати як фізичні, так і психосоціальні аспекти. Тому акцент робиться на системному управлінні ризиками та їх попередженні, а не лише на реагуванні на наслідки.

Практично це означає оцінювати психосоціальні ризики на рівні з виробничими, планувати робоче навантаження та ресурси з урахуванням реальних можливостей працівників, забезпечувати зрозумілу організацію роботи і чіткий розподіл відповідальності, своєчасно реагувати на конфлікти, прояви мобінгу та ознаки вигорання, а також впроваджувати програми психосоціальної підтримки.

Такі підходи не потребують складних рішень, але потребують уваги і відповідальності з боку роботодавця та усвідомленої участі працівників.

Безпечне робоче середовище – це не лише виконання вимог законодавства. Це фактор стійкості бізнесу, якості роботи і довіри працівників.

Всесвітній день охорони праці – це привід ще раз звернути увагу на ці питання.

Але безпека і здоров’я працівників – це щоденна відповідальність, яка не обмежується однією датою в календарі. Бо в основі безпеки праці завжди стоїть людина.

Більше практичних матеріалів щодо психосоціальної підтримки на робочому місці, зокрема рекомендацій для роботодавців і працівників, доступні на інформаційному ресурсі https://pratsia.in.ua

Вступникам із ТОТ не обов’язково складати НМТ — можна пройти співбесіду в закладі освіти з предметів НМТ. Якщо виїзд відбувся після 1 жовтня 2025 року або людина досі перебуває на ТОТ — вступ можливий без НМТ. Якщо ж виїзд був раніше — потрібні результати тесту, але діє квота-2.Квота-2 передбачає окремий конкурс на бюджетні місця: у ньому беруть участь вступники з ТОТ та територій активних бойових дій. У більшості університетів це 10% місць (але не менше одного), а в переміщених ЗВО — до 40%.Допомогу зі вступом забезпечують освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які працюють з 1 червня до 30 вересня. Вони супроводжують на всіх етапах: від складання необхідних оцінювань до подачі документів і проходження співбесіди. Частину процесів можна пройти дистанційно — ще до виїзду.Вступ можливий навіть без паспорта — достатньо свідоцтва про народження. Паспорт громадянина України можна оформити вже після зарахування.На час вступу надається безплатне житло, а молодь до 23 років може отримати одноразову державну допомогу — 50 000 грн. Також передбачені стипендії, пільгове проживання в гуртожитках і додаткова підтримка після переїзду.Якщо ви тільки плануєте виїзд — звертайтеся. У межах ініціативи Bring Kids Back UA допомагають виїхати безкоштовно, конфіденційно та з повним супроводом — навіть якщо немає документів. Для кожного підбирають безпечний маршрут.Якщо ви не готові вступати одразу, доступні підготовчі програми, зокрема «нульовий курс», щоб підтягнути знання з українознавчого компоненту, адаптуватися та спокійно підготуватися до навчання.Вступ і навчання не потрібно проходити самостійно — на кожному етапі є супровід і підтримка.

У місцях проходження підземних кабельних ліній зв’язку заборонено виконувати будь-які земляні роботи на глибині понад 30 см без попереднього погодження та письмового дозволу відповідних служб.

До таких робіт належать: встановлення опор, підключення до мереж водопостачання і газу, прокладання інших комунікацій, посадка дерев, облаштування підвалів, колодязів та будь-які інші роботи, пов’язані з розриттям ґрунту.

Для проведення робіт необхідно заздалегідь (не менше ніж за 3 доби) викликати представника служби зв’язку.

Недотримання цих вимог може призвести до пошкодження ліній зв’язку та відповідальності згідно з чинним законодавством.

Хвороба Лайма — це інфекційне захворювання, яке передається людині через укус інфікованого кліща (роду Borrelia).

• Переносники — іксодові кліщі
• Від людини до людини не передається
• Пік активності кліщів: квітень – жовтень (найбільше у травні–червні)

Основні симптоми

Ранні прояви:

• Мігруюча еритема (червона пляма, що збільшується) — найхарактерніший симптом
• Підвищення температури
• Слабкість, головний біль
• Біль у м’язах і суглобах

Пізні ускладнення (без лікування):

• ураження суглобів (артрит)
• нервової системи
• серця

Інкубаційний період: 1–45 днів (частіше 7–14 днів)

Стадії хвороби

1. Рання локалізована (еритема)
2. Рання поширена
3. Пізня (хронічна форма)

Профілактика

Оскільки вакцини немає, головне — уникати укусів кліщів:

• носити закритий одяг у природі
• використовувати репеленти
• оглядати тіло після прогулянок
• уникати високої трави
• швидко видаляти кліща (бажано до 24–48 годин)

Що робити при укусі кліща

• обережно видалити кліща
• обробити місце укусу
• звернутися до лікаря (терапевта або інфекціоніста)
• спостерігати за симптомами протягом 1 місяця

Черкаське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби  в Черкаській області.