Кожна дитина має
право на захист — і вдома, і в школі, і в будь-якому середовищі, де вона
зростає. Та, на жаль, саме ці середовища іноді стають джерелом болю. Домашнє
насильство і булінг (цькування) — різні за формою, але подібні за наслідками:
обидва руйнують базове відчуття безпеки, якого дитина гостро потребує для
нормального розвитку.
Як дорослим
виявляти та протидіяти насильству щодо дітей, розповідають юристи системи
надання безоплатної правничої допомоги спільно з Міжнародною громадською
організацією «Міжнародний центр розвитку і лідерства».
Важливо памʼятати:
діти не перебільшують, не «вигадують» насильство, не «розпускають фантазії».
Вони реагують так, як можуть — через поведінку, через тіло, через мовчання. І
саме компетентний дорослий має бути тією фігурою, яка вміє побачити, зрозуміти
і втрутитися вчасно.
Компетентний
дорослий — це той, хто:
- помічає зміни у поведінці дитини;
- знає ознаки насильства;
- знає, як діяти — не завдати шкоди,
а підтримати.
Що таке
домашнє насильство — і чому це стосується дітей, навіть якщо їх «не чіпають»
Коли фізичної,
моральної чи іншої шкоди систематично завдають найближчі люди — ймовірно, це
ситуація домашнього насильства. При цьому дитина вважається постраждалою від
домашнього насильства, навіть тоді, коли є лише його свідком. Коли вона живе у
домі, де лунають крики, є фізичне чи сексуальне насильство, навіть якщо воно не
спрямоване безпосередньо на неї.
Сигнали, які
не варто ігнорувати
Життя в постійній
напрузі та страху запускає в мозку дитини «режим тривоги». У цьому стані важко
гратися, вчитися, довіряти, мріяти. Замість того, щоб пізнавати світ, дитина
весь час сканує його на небезпеку.
Які сигнали можуть
свідчити про те, що дитина переживає домашнє насильство?
- У молодших дітей — проблеми зі
сном, нічні страхи, сльозливість, енурез.
- У школярів — почуття провини,
труднощі з навчанням, фізичні скарги.
- У підлітків — замкненість,
самоушкодження, конфлікти, вживання алкоголю/психоактивних речовин.
Відомо, що
повторюване насильство впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я, і
змінює навіть структуру мозку. Як наслідок дитина може мати комплексну травму
розвитку.
Як діяти,
щоб допомогти дитині
Якщо вам стало
відомо, що дитина систематично є свідком домашнього насильства чи воно
вчиняється щодо неї, повідомте про це:
- службу у справах дітей того
населеного пункту, де проживає дитина;
- чи на Національну дитячу гарячу
лінію 0 800 500 225;
- на Національну гарячу лінію з
протидії домашньому насильству 116 123 чи 0 800 500 335 (дзвінки безоплатні);
- чи в поліцію 102.
Кожна дитина може
отримати безоплатно послуги юриста чи адвоката від державної системи надання
безоплатної правничої допомоги. Юристи можуть роз’яснити права дитини, як діяти
у конкретному випадку їх порушення та, за потреби, представлятимуть інтереси дитини
в суді для захисту від насильства.
Як звернутися до
системи надання БПД:
Булінг
(цькування): як розпізнати і протидіяти
Булінг від конфлікту
відрізняється систематичністю, наявністю сторін (кривдник, потерпілий,
спостерігачі), умисністю дій для заподіяння шкоди.
Він може мати
різні форми і виявлятися офлайн чи в цифровому середовищі як:
- насмішки, ігнорування, агресія;
- штовхання, тілесні ушкодження,
пошкодження одягу чи особистих речей;
- поширення контенту принизливого
змісту в інтернеті.
Коли дитина стає
мішенню булінгу — принижень, тиску чи агресії в освітньому середовищі, вона не
завжди скаже про це прямо. Але її поведінка змінюється.
До ознак того, що
дитина може страждати від булінгу відносять:
- замкненість або надмірну
агресивність
- небажання йти до школи
- зниження оцінок, втрату інтересу
до улюблених занять
- спроби уникати спілкування, страх
бути самій/самому
Куди
звертатися по допомогу
Якщо ваша дитина
постраждала від булінгу або вам стало відомо про таку ситуацію, звертайтесь:
- до керівника закладу освіти — він
зобов’язаний реагувати на випадки булінгу;
- до поліції — особливо якщо є
загроза життю або здоров’ю.
За вчинення
булінгу передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 850 до 3400
грн або громадські роботи. За повторне вчинення відповідальність більша.
Більше про форми
насильства, їхні ознаки та індикатори, та як на них реагувати — у курсі «Від ризику
до стійкості: робота з сім’ями, які переживають кризу» для фахівців, які
працюють із дітьми та сім’ями у складних життєвих обставинах: https://surl.li/lxntjj