Вірусний гепатит А — це гостре інфекційне захворювання печінки, яке передається переважно фекально-оральним шляхом. Найчастіше зараження відбувається через забруднену воду, їжу або брудні руки. Захворювання поширене в усьому світі, але його можна ефективно попередити, дотримуючись простих профілактичних заходів.

Основні шляхи передачі

• вживання некип’яченої або забрудненої води;
• споживання немитих овочів і фруктів;
• недотримання правил особистої гігієни;
• тісний побутовий контакт з інфікованою людиною.

Основні заходи профілактики

1. Дотримання правил особистої гігієни

Регулярне миття рук з милом є одним із найефективніших способів запобігання інфекції. Особливо важливо мити руки:

• перед їжею;
• після відвідування туалету;
• після контакту з брудними предметами або ґрунтом.

2. Безпечне харчування та вода

• вживати лише кип’ячену або бутильовану воду;
• ретельно мити овочі та фрукти перед споживанням;
• уникати сирих або недостатньо термічно оброблених продуктів;
• дотримуватися санітарних умов при приготуванні та зберіганні їжі.

3. Вакцинація

Вакцинація є надійним і ефективним способом профілактики вірусного гепатиту А. Вона рекомендована:

• дітям;
• працівникам харчової промисловості та медичних закладів;
• особам, які подорожують у регіони з підвищеним ризиком захворювання.

Щеплення формує тривалий імунітет та значно знижує ризик інфікування.

4. Санітарно-гігієнічні заходи

Важливе значення має дотримання чистоти в побуті, навчальних закладах і місцях масового перебування людей, а також своєчасне виявлення та ізоляція хворих.

Висновок

Профілактика вірусного гепатиту А ґрунтується на простих, але ефективних правилах: особиста гігієна, безпечна вода та їжа, вакцинація. Дотримання цих заходів допомагає зберегти здоров’я та запобігти поширенню інфекції.

25 грудня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1709, якою затверджено Порядок одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта (паспортів) громадянина України для виїзду за кордон.

Постанова закріпила на постійній основі можливість за один візит одночасно оформити ID-картку та закордонний паспорт собі або собі та закордонний паспорт/паспорти дитині/дітям, які не досягла/досягли 14-річного віку.

Документи для одночасного оформлення можна подавати до підрозділів Державної міграційної служби, ЦНАП або центрів «Паспортний сервіс» як в Україні, так і за кордоном (за кордоном строк оформлення – до 3 місяців).

Для подання документів достатньо одного запису в електронній черзі.
За одночасне оформлення сплачується адміністративний збір (одна квитанція). У разі оформлення ID-картки вперше після досягнення 14 років оплата здійснюється лише за оформлення закордонного паспорта. Розмір адміністративного збору змінюється в залежності від терміновості оформлення та кількості паспортів, які будуть оформлюватися одночасно.

З 1 січня 2026 року ДП Поліграфічний комбінат “Україна” змінено вартість бланків окремих біометричних документів.
У зв’язку з цим зросла і загальна вартість оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також посвідок на тимчасове та постійне проживання в Україні.
◾Паспорт громадянина України (ID-картка) вперше – безкоштовно.
◾Паспорт громадянина України (ID-картка) до 20 робочих днів – 618 грн.
◾Паспорт громадянина України (ID-картка) до 7 робочих днів – 988 грн.
◾Паспорт громадянина України для виїзду за кордон до 20 робочих днів – 1147 грн.
◾Паспорт громадянина України для виїзду за кордон до 7 робочих днів – 1787 грн.
◾Посвідка на постійне проживання в Україні – 1235 грн.
◾Посвідка на тимчасове проживання в Україні – 1140 грн.
Звертаємо увагу, що громадяни, які оплатили адміністративні послуги та подали заяви для оформлення документів до 31.12.2025, отримають документи за старою ціною.
Ті ж особи, які оплатили адмінпослуги до 31.12.2025, але заяву для оформлення документів ще не подавали, зможуть здійснити доплату за тарифами, що діятимуть на момент подачі відповідних заяв.

• 

ДО УВАГИ СУБ’ЄКТІВ ДЕКЛАРУВАННЯ!

01 січня 2026 року розпочався черговий етап подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік. Декларація заповнюється та подається особисто суб’єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції – https://portal.nazk.gov.ua/login

Законом України «Про запобігання корупції» та Наказом НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНТСТВА З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ від 08.11.2023  № 252/23, що  зареєстрований в Міністерстві юстиції України               13 листопада 2023 р. за № 1965/41021 передбачено три види декларацій:

1) щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року

Обов’язок подавати щорічну декларацію виникає в суб’єкта декларування:

• щороку протягом строку здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (продовжується діяльність)). 

Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування»;

• наступного року після припинення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (після звільнення)). 

2) декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності. 

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» – «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а»,  «в» – «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації при звільненні декілька разів, кожна з них має бути подана за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.

3) декларація кандидата на посаду – декларація, яка подається відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Якщо особа, у якої виник обов’язок подати декларацію кандидата на посаду, незалежно від обставин вже подала щорічну декларацію (з будь-якою позначкою) за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.

Особа, обрана  депутатом місцевої ради, подає декларацію кандидата на посаду за минулий рік упродовж 15 календарних днів з дня відкриття першої сесії відповідної місцевої ради.

 ДОПОМОГА ПРИ ЗАПОВНЕННІ ДЕКЛАРАЦІЙ

Роз’яснення НАЗК щодо заповнення декларацій:

https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya/

Рекомендації при роботі з Реєстром:

https://nazk.gov.ua/uk/rekomendatsiyi-pry-roboti-z-yedrd/

Технічна допомога в роботі з Реєстром:

https://wiki.nazk.gov.ua/category/tehnichna-dopomoga-v-roboti-z-reyestramy-nazk/

ЗВЕРНУТИСЬ ДО НАЗК з метою отримання роз’яснення чи консультації:

• Телефонна лінія – +38(044)200-06-94
• Електронна пошта – support@nazk.gov.ua

ПАМЯТАЙТЕ, ЩО ВЧАСНО ПОДАНА ТА ВІРНО ЗАПОВНЕНА

ДЕКЛАРАЦІЯ –

ЦЕ ВАШ АВТОРИТЕТ І ВАШ СПОКІЙ !

Український ветеранський фонд презентував результати дослідження «Портрет ветерана 2025»

Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів України презентував результати дослідження «Портрет ветерана 2025», яке провів спільно з Соціологічною групою “Рейтинг” у вересні–грудні 2025 року. Аналітики фіксують стабільно високий рівень довіри та поваги до військових і ветеранів, а серед ключових викликів, з якими можуть зіткнутися захисники й захисниці, повертаючись до цивільного життя, називають, психоемоційну нестабільність, ризик залежностей та нерозуміння суспільства.

До події, що відбулася 23 грудня в Києві, долучилися представники державних та неурядових організацій, бізнесу, міжнародні партнери, ветерани та військові. Під час заходу обговорили потреби ветеранської спільноти, працевлаштування, роль держави й бізнесу у створенні стійких рішень на підтримку ветеранів і ветеранок, а також  підбили підсумки роботи Українського ветеранського фонду у 2025 році.

«Довіра до військових і ветеранів — висока. Завдання держави — наповнювати цю довіру конкретним змістом: доступними сервісами, підтримкою після служби та зрозумілими можливостями для цивільного життя. Зокрема, через ветеранську інфраструктуру і саме Український ветеранський фонд Мінветеранів ми реалізуємо цю політику — підтримуємо ветеранський бізнес і громадські ініціативи,  а також проводимо системні дослідження. Надалі ми посилюватимемо цю роботу, розширюючи інструменти підтримки та спираючись на дані й реальні потреби ветеранів і ветеранок», — зазначила Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова.

​​За словами виконавчої директорки Українського ветеранського фонду Каріни Дорошенко, соціологічні дослідження, які організовує і здійснює фонд, це своєрідний дороговказ в роботі установи. Вони чітко показують, де саме ветеранська спільнота сьогодні потребує більшої уваги, які програми працюють, де потрібно шукати нові підходи й рішення.

“Саме на основі досліджень ми формуємо нашу роботу. Зокрема, в 2025 році в межах програми “Варто” Український ветеранський фонд підтримав 336 проєктів, серед яких 16 проєктів від громадських організацій та 320 бізнес-проєктів ветеранів та членів їхніх сімей, на понад 490 мільйонів гривень, компенсував понад 500 заявок у межах програми одноразової фінансової допомоги та забезпечив майже 27 тисяч консультацій через Гарячу лінію кризової та юридичної підтримки. Для нас важливо, щоб кожна цифра в нашому звіті відповідала реальним потребам ветеранів і ветеранок», — наголосила керівниця фонду.

Довіра до військових та ветеранів залишається на високому рівні

Згідно з результатами дослідження “Портрет ветерана 2025”*, 96% українців довіряють військовим, які зараз воюють, 92% — ветеранам нинішньої війни, 87% — ветеранам АТО. 77% населення вважають, що суспільство поважає ветеранів, а рівень поваги до жінок-ветеранок є ще вищим — 81%.

Водночас самі ветерани оцінюють ситуацію стриманіше: 60% вважають, що суспільство сьогодні поважає ветеранів, тоді як 36% дотримуються протилежної думки. Дослідники зазначають, що між суспільним образом ветеранів і їхнім власним відчуттям існує певний розрив, однак він має природний характер і не створює конфлікту.

Дослідження також показує, що образ ветерана в Україні значною мірою формується через особистий досвід: 64% українців мають ветеранів серед членів родини або близьких друзів.

Якщо говорити про образ ветеранів та ветеранок в медіа, то порівняно з минулим роком його сприймають дещо більш реалістичним та позитивним, також більш позитивним сприймають образ в медіа жінок-ветеранок: 72% опитаних зазначили, що образ ветеранів в українських ЗМІ є переважно позитивним, а 78% вважають позитивним образ у ЗМІ жінок-ветеранок.

Головні виклики та потреби ветеранів і ветеранок

58% ветеранів вважають, що суспільство недостатньо поінформоване про їхні потреби та виклики цивільного життя, тоді як серед цивільного населення 60% респондентів оцінили власну поінформованість як достатню.

Нерозуміння суспільства — в трійці найбільш ймовірних негативних явищ, які можуть виникнути у житті ветеранів та ветеранок. Ветерани і ветеранки оцінили його ймовірність у 75%, після психоемоційної нестабільності (85%) та алкогольної чи наркотичної залежностей (79%).

Найбільш затребуваними видами підтримки для ветеранів і ветеранок у 2025 році залишаються:

• матеріальна підтримка — 50%;
• медична допомога — 43%.

Понад чверть опитаних також зазначили потребу в психологічній підтримці (28%) та забезпеченні житлом (26%).

Загалом дослідження засвідчило, що українське суспільство поступово вчиться бачити у ветеранах не лише героїв, а й людей, які повертаються до цивільного життя з власними викликами та проблемами. Зменшуються страхи та перебільшені очікування, характерні для перших років війни, натомість суспільство демонструє більш виважене і реалістичне ставлення до проблем ветеранів.

*Довідково. Дослідження “Портрет ветерана 2025” складається з двох частин: основна частина — опитування ветеранів та ветеранок, проведене соціологічною групою “Рейтинг” за ініціативи Українського ветеранського фонду Мініветеранів. В опитуванні взяли участь 240 респондентів та респонденток методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face) впродовж 3-15 грудня 2025 року. Друга  частина — шоста хвиля дослідження, яке проводиться щорічно, починаючи з 2022 року. Вибірка склала 1000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю та географією. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю протягом 10-20 вересня 2025 р.

Ознайомитися з дослідженням “Портрет ветерана 2025” та Звітом Українського ветеранського фонду за 2025 рік можна на сайті Українського ветеранського фонду.

• 

•