с. Руська Поляна
вул. Шевченка, 67
(0472) 30-33-31

«Центри допомоги врятованим» – можливість отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану онлайн

Міністерство культури та інформаційної політики України, Департамент соціальної та молодіжної політики обласної військової адміністрації, з метою надання комплексної допомоги особам, які у зв’язку з війною постраждали від насильства, зокрема сексуального, інформує про можливість отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану онлайн («Центри допомоги врятованим»):

  • за Єдиним контактним номером системи надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації  та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні; номер для дзвінків з-за кордону:+38(044)363 10 41 ( вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку);
  • у мобільних застосунках «Безоплатна правова допомога»: https://bit.ly/3hwwgqR або «Твоє право»: //bit.ly/3iorbkE;
  • у меседжерах Телеграм: http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер: http://legalaid.gov.ua/viber.html;
  • у кабінеті клієнта на сайті системи надання безоплатної правової допомоги: //cabinet.legalaid.gov.ua/;
  • від домашнього насильства та свідки можуть отримати онлайн-консультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству»:  https://t.me/Non_Violence_Bot;
  • правові консультації на довідково-інформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAi» за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua.

       Для отримання безоплатної правової допомоги в умовах воєнного стану офлайн необхідно звернутися до бюро правової допомоги місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: https://bit.ly/bpd_buro.

Новий антитютюновий Закон захищає ваше право на бездимне середовище


16 грудня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон №1978-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну”. Норми Закону спрямовані на зменшення привабливості тютюнових виробів, захист від впливу вторинного тютюнового диму, викидів від електронних сигарет та аерозолю тютюнових виробів для нагрівання у публічних приміщеннях тощо.

Серед основних нововведень Закону №1978-IX можна виділити такі:

  • заборона куріння пристроїв для нагрівання у всіх місцях, як це вже є з сигаретами та електронними сигаретами (зокрема школи, лікарні, заклади харчування, робочі місця), розширення переліку місць, де куріння заборонено;
  • запровадження медичних попереджень на пачках електронних сигарет та рідин до них, а на сигаретах медичне попередження збільшиться до 65% від розміру упаковки;
  • заборона продажу сигарет зі смаками та ароматами (фруктів, ягід чи солодощів) – наразі це діє як своєрідний “гачок” і приманка для залучення дітей до куріння;
  • заборона реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет і рідин до них, пристроїв для нагрівання тютюну.

Суспільно корисні/громадські роботи – у чому різниця?

Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану” від 13.07.2011 №753 (зі змінами, внесеними постановою КМУ №716 від 21.06.2022 року) визначено орієнтовний  перелік суспільно корисних робіт.

Додатково внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру” від 20.03.2021 №175 (зі змінами, внесеними постановою КМУ №716 від 21.06.2022 року)

У чому полягає різниця між суспільно корисними та громадськими роботами?

Суспільно корисні роботи  мають оборонний характер або ж слугують для  ліквідації надзвичайних ситуацій, які виникли в період воєнного стану.

Громадські роботи організовуються для забезпечення економічної, соціальної та екологічної користі певної громади з метою додаткового стимулювання до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб.

Військове командування може самостійно або із залученням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій (у разі їх утворення) приймати рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт, громадські – місцева влада із залученням на добровільних засадах роботодавців.

Хто може брати участь у зазначених роботах?

На підставі запровадження трудової повинності до суспільно корисних робіт залучаються зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені а також працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств, за домовленістю з керівниками.

Громадські роботи передбачають добровільну участь громадян, які перебувають на обліку у службі зайнятості як шукачі роботи, а також працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок зупинення (скорочення) виробництва.

Які види робіт виконують?

Суспільно корисні роботи під час воєнного стану мають відновити повноцінне функціонування інфраструктури громади та її безпеки.

Це ремонтно-відновлювальні роботи, розбір завалів, розчищення колій та доріг, будівництво захисних споруд цивільного характеру, вантажні та сільськогосподарські роботи, а також заготівля дров до опалювального сезону. Не менш важливою є допомога громадянам з інвалідністю та землякам, які постраждали через бойові дії.

Громадські роботи – це насамперед роботи соціального спрямування: супровід громадян з інвалідністю, допомога в геріатричних закладах; екологічного напряму:  ліквідація наслідків стихійних явищ, упорядкування меморіалів, пам’ятників тощо. Окремий напрямок – консультативна робота в органах соціального захисту.

За інформацією Черкаського РЦЗ

У ДСНС закликали не нехтувати сигналом тривоги і переходити в укриття

Внаслідок ворожих атак з початку війни на території України, за винятком окупованої частини, зруйновані 404 житлові будинки, 16  лікарень, 57 закладів освіти та 447 об’єктів критичної інфраструктури. Кількість загиблих серед цивільного населення перевищує 4 тисячі людей. Внаслідок обстрілів в Україні сталося майже 7 тис. 300 пожеж. В усьому світі існують правила ведення війни, але вже п’ятий місяць усі ми бачимо, що маємо справу з країною, для якої норми міжнародного права нічого не варті. Тому лише реагування на сигнал «Повітряної тривоги» здатне врятувати життя.

Об’єкти критичної інфраструктури, заклади охорони здоров’я, місця із масовим перебуванням людей і житлові будинки є ворожою ціллю. Навантаження на підрозділи ДСНС виросло до масштабів, з якими Україна ще жодного разу не мала справи за часів своєї незалежності. Кожного дня на ліквідацію наслідків воєнних дій витрачаються колосальні людські і матеріальні ресурси. При цьому, росія у своїй війні грубо порушує норми Женевської конвенції, завдаючи повторні удари навіть під час роботи рятувальників. Внаслідок таких обстрілів 1 тис. 307 одиниць пожежно-рятувальної та спеціальної техніки були знищені та пошкоджені. Під час виконання службових обов’язків загинули 40 рятувальників. 206 пожежно-рятувальних частин були знищені ворогом, а 103 були захоплені окупантами. ДСНС робить усе можливе, аби донести до громадян прості правила безпеки, нехтування якими може мати незворотні наслідки. До цього дня українці оплакують жертв ракетної атаки на торговельний центр у Кременчуці, де, попри сигнал тривоги, громадяни не залишили будівлю і опинилися в епіцентрі надзвичайної ситуації. Допоки в Україні лунатиме сигнал «Повітряна тривога», українці повинні докладати максимум зусиль, аби не дати ворогу досягти своєї мети зруйнувати нашу єдність та віру у власні сили. Правильні дії під час загального сигналу «Увага всім!» – це наш вагомий  внесок у спільну Перемогу, які дозволяють нівелювати ворожі атаки націлені не на військові об’єкти, а на наше з вами існування як нації.

Враховуючи реальну небезпеку з боку агресора, ми вкотре звертаємося до громадськості беззаперечно виконувати вимоги, які не лише рятують життя, а й наближають Перемогу. Ми закликаємо уважно вивчити інформацію про те, де знаходяться найближчі до вас укриття та пам’ятати про правило «двох стін». Щоразу, коли лунає сигнал повітряної тривоги вам необхідно пройти до найближчого укриття.

Подбайте про власну безпеку.  Не давайте ворогу шансу збільшити кількість жертв своєї агресії!

ВПО та категорійне населення можуть звернутися за допомогою до БФ «Право на захист»

БФ «Право на захист» реалізує проєкт «Забезпечення захисту прав та юридична допомога внутрішньо переміщеним особам та таким, що постраждали від конфлікту на сході України» за угодою з Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні.
В Черкаській області Центр реєстрації ВПО на отримання допомоги від УВКБ ООН знаходиться за адресою м. Черкаси, бульв. Шевченка, 460 (читальний зал бібліотеки ЧДТУ, вхід з вул. Кобзарська).
Для допомоги найбільш вразливим верствам населення, виділені критерії, згідно з якими родини мають право на реєстрацію у програмі:

  • домогосподарство, яке ведеться однією особою (неповні сім’ї) з двома або більше дітьми віком до 18 років або з особами похилого віку (старше 60 років);
  • особи похилого віку (старше 60 років), які є головами домогосподарства (тобто домогосподарство ведеться однією/кількома особами похилого віку або особою похилого віку з одним чи кількома дітьми віком до 18 років);
  • домогосподарство з однією або кількома особами з особливими потребами;
  • прийомні сімї, які опікуються дітьми без супроводу та дітьми, розлученими з батьками (документально підтверджені).
    Важливо аби під час реєстрації були присутні всі члени родини.
    Отримати допомогу від УВКБ ООН можуть особи, які не отримували багатоцільову грошову допомогу від іншої організації міжнародної допомоги (Червоний Хрест, WFP, UNICEF, NRC та інші міжнародні програми підтримки).
© Руська Поляна 2013 rpol@i.ua
Зроблено з любов'ю в Україні