У літній період, коли люди частіше відпочивають біля водойм, займаються риболовлею, працюють на присадибних ділянках та контактують із тваринами, зростає ризик захворювання на лептоспіроз. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, за перші шість місяців 2026 року в Україні було зареєстровано 32 випадки лептоспірозу.

На необхідність дотримання правил профілактики звертає увагу і випадок, зареєстрований у липні 2026 року в Мошнівській громаді Черкаського району. Захворів дорослий чоловік. Під час епідеміологічного розслідування встановлено, що напередодні захворювання він косив траву та займався риболовлею на ставку, розташованому в селі поблизу домоволодіння. За місцем проживання чоловіка утримувалися кури та качки, також частково були виявлені сліди мишоподібних гризунів. Випадок підтверджено результатами лабораторних досліджень.

Лептоспіроз — це гостре інфекційне захворювання, збудником якого є бактерії роду Leptospira. Основними резервуарами інфекції в Україні є, зокрема, сірі щури та польові миші. Збудник виділяється із сечею інфікованих тварин і може забруднювати воду, ґрунт, харчові продукти та предмети довкілля.

Зараження людини найчастіше відбувається під час контакту з потенційно забрудненою водою або ґрунтом через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. Особливий ризик становлять купання та риболовля у водоймах, які можуть бути забруднені сечею інфікованих тварин. До груп підвищеного ризику належать, зокрема, рибалки та люди, які працюють на природі.

Саме тому обставини випадку в Мошнівській громаді є показовими: перебування біля водойми, риболовля, робота з травою та можливий контакт із гризунами створюють потенційні умови для інфікування.  

Щоб зменшити ризик інфікування, необхідно:

    –  уникати купання та інших контактів із водою у водоймах, де купання не дозволене або якість води не контролюється;

    – під час риболовлі використовувати захисний одяг та взуття, особливо якщо є ймовірність контакту шкіри з водою або вологим ґрунтом;

    – перед роботою на присадибній ділянці, косінням трави та прибиранням території закривати порізи, садна та інші пошкодження шкіри водонепроникним пластирем;

    –  після контакту з водою чи ґрунтом ретельно вимити руки та тіло;

    – не пити воду з неперевірених джерел та не використовувати потенційно забруднену воду для приготування їжі;

    – підтримувати чистоту на подвір’ї, не залишати доступними для гризунів харчові відходи та корми;

    – своєчасно проводити заходи з боротьби з гризунами в житлових, господарських та складських приміщеннях;

    –  зберігати корми, зерно та харчові продукти у ємностях, недоступних для гризунів;

    – під час догляду за тваринами дотримуватися правил особистої гігієни та використовувати засоби індивідуального захисту за необхідності.

Особливу увагу варто приділяти територіям, де помітні сліди життєдіяльності мишей або щурів. Наявність гризунів поблизу житла, господарських споруд, місць зберігання кормів чи продуктів є фактором, який потребує проведення відповідних профілактичних заходів.

Перші прояви лептоспірозу можуть з’явитися через 2–30 днів після зараження, найчастіше — через 7–14 днів. Захворювання може починатися з високої температури, ознобу, сильного головного та м’язового болю, блювання, діареї, почервоніння очей. У тяжких випадках можливі жовтяниця, ураження нирок і печінки, менінгіт, порушення дихання та інші небезпечні ускладнення.

Тому якщо після риболовлі, купання, роботи біля водойми, контакту з вологим ґрунтом або тваринами з’явилися подібні симптоми, не варто займатися самолікуванням — необхідно якнайшвидше звернутися за медичною допомогою та повідомити лікаря про можливий контакт із водоймою, ґрунтом або тваринами.

Лептоспіроз належить до захворювань, при яких своєчасна діагностика та лікування мають принципове значення.

Випадок лептоспірозу, зареєстрований у липні 2026 року в Мошнівській громаді, ще раз демонструє, що звичайні літні заняття — риболовля, робота на присадибній ділянці, косіння трави — за певних умов можуть бути пов’язані з ризиком інфікування.

Найкраща профілактика — уникати контакту з потенційно забрудненою водою та ґрунтом, захищати пошкоджену шкіру, контролювати чисельність гризунів і дотримуватися правил особистої гігієни. У разі появи симптомів після можливого контакту з фактором передачі інфекції необхідно своєчасно звернутися до медичного працівника.