Працевлаштування –

крок до адаптації у мирному житті

Кожен українець повинен мати достойну роботу та гідну зарплату.
Служба зайнятості сприяє реалізації конституційного права громадян
України. Окрема увага приділена працевлаштуванню демобілізованих учасників бойових дій, які потребують особливої уваги та допомоги у адаптації до умов мирного життя та інтеграції на ринку праці.

Для колишніх військових фахівці служби зайнятості організовують та проводять тематичні семінари та тренінги з сучасними методиками. Метою таких заходів є соціальна адаптація до ринку праці, мотивація до підвищення кваліфікації або опанування іншою професією, зайняття підприємницькою діяльністю, тощо. Всі заходи здійснюються максимально застосовуючи індивідуальний підхід.
«З початку 2021 року статус безробітного отримали 19 демобілізованих учасників АТО/ООС, 8 з яких отримали роботу за сприяння служби зайнятості», – коментує директор Черкаської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості Олександр Гриценко.

Можна навести різні приклади працевлаштування громадян цієї
категорії. Так Максим з Лесьок, успішно пройшовши підвищення кваліфікації, працює рибалкою прибережного лову в ТОВ «Черкаси рибкомбінат», Черкащанин Денис та Владислав з Руської Поляни стали частиною команди будівельників приватного підприємства «Надія».

Сезонна робота в ТОВ «Черлис» зацікавила Сергія та Анатолія, жителів
с. Білозір’я, які приступили до роботи операторами виробничої дільниці. Токар, ватажник, електромонтер – все це професії, які обрали демобілізовані військовослужбовці – Олександр з Білозір’я, Роман з Вергунів та Олександр з Руської Поляни.
«Розв’язання проблем зайнятості, в тому числі учасників АТО/ООС,
відбувається не лише завдяки державній стратегії, а в переважній більшості випадків, напряму залежить від активної життєвої позиції людини», – підкреслив Олександр Гриценко.

Будь-яке підприємство, установа чи організація, що використовують у своїй діяльності найману працю робітників, повинні передбачити порядок та основні правила взаємодії між підприємством і залученими робітниками. Для цього в компаніях розробляють та затверджують локальні нормативні акти з охорони праці. При підготовці будь-якого документа, а особливо документа з охорони праці, головне — дотриматися юридичних норм та чинного законодавства.
Загалом документи з охорони праці регламентують питання, пов’язані зі збереженням життя, здоров’я і працездатності людини під час трудової діяльності. Серед них можна виділити такі групи документів: положення (наприклад, Положення про службу охорони праці підприємства); інструкції з охорони праці; журнали (наприклад,
журнал реєстрації вступного інструктажу з охорони праці); затверджені наказами переліки (наприклад, перелік робіт підвищеної небезпеки, для проведення яких необхідна щорічна перевірка знань з охорони праці); приписи служби охорони праці та ін. Відповідальними за розробку та затвердження основних документів з охорони праці є роботодавці. Однак потрібно пам’ятати, що перелік документів з охорони праці для малого підприємства і великого можуть різнитися. Наприклад, на підприємстві, де працює 50 і більше осіб, роботодавець відповідним наказом має створити службу охорони праці. На малому підприємстві виконання функцій служби охорони праці може забезпечити і один працівник. Відповідно, залежно від ситуації на підприємствах будуть розроблятися різні
документи з охорони праці.
2020 та 2021 роки внесли свої корективи у створення безпечних умов праці та оформлення взаємовідносин між роботодавцем та працівниками. У зв’язку з поширенням COVID-19 та запровадженням в Україні карантину на багатьох підприємствах відбулися зміни в організації роботи. Скорочення, переведення на дистанційну форму роботи, оформлення відпустки за власний рахунок — все це потребує належного документального супроводу.
Центральним документом, що встановлює виробничі та соціальні взаємовідносини між роботодавцем та персоналом, є колективний договір. Питання охорони праці у колективному договорі унормовують Закон України «Про колективні договори і угоди»
від 01.07.1993 № 3356XII та  Закон про охорону праці. Предметом регулювання колективного договору є визначення соціальних і трудових прав та обов’язків між роботодавцями і працівниками. Сторони можуть на власний розсуд передбачити в колективному договорі ті питання, які вважають необхідними. Зокрема, у колдоговорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі ОП на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їхні обов’язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення наявного рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають
обсяги та джерела фінансування зазначених заходів. Для отримання консультацій з питань охорони праці звертайтесь до страхового
експерта з питань охорони праці Черкаського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області за адресою:

м. Черкаси, вул.
В’ячеслава Чорновола, 157, к.245., тел. 64-76-95

А також дізнайтеся про Порядок отримання матеріального забезпечення від Фонду